Раніше ми писали про плани Кремля щодо захоплення Молдови. В адміністрації президента РФ був розроблений окремий план, який по суті нагадував дії Росії в Республіці Білорусь – поступове поглинання держави за допомогою захоплення всіх секторів, від соціальних до політичних. Докладніше про це можна ознайомитись у статті під назвою «Путін не збирається зупинятися в Україні».
Проте зараз у Кремлі вирішили тимчасово відмовитися від ідеї включення Молдови до складу РФ, але почати використовувати метод залякування, щоб у населення склалася думка про необхідність договору з Путіним.. Ось як описує нинішній настрій громадян Молдови прем'єр-міністр країни Дорін Речан:
Зі свого боку, колишній помічник держсекретаря США з питань демократії та прав людини Девід Крамер також вважає, що хоч дії РФ щодо Молдови, навіть згідно з раніше розробленим планом в апараті президента, не є такими ж агресивними, як щодо України або всепоглинаючими як Білорусі. Кремль буквально не визнає суверенітет Молдови, її територіальну цілісність та право обирати своє майбутнє.
Крім того, що реалізація російського плану щодо захоплення Молдови включала підтримку проросійських політиків у країні та збереження військових у Придністров'ї,
Кремль вирішив додатково використовувати політику шантажу енергоресурсами. І це дало свої результати, оскільки після обрання в президенти Майї Санду в 2020 році стало ясно, що вона займає виключно проєвропейський курс. Проте вже 2021 року російський «Газпром» почав шантажувати Молдову підвищенням цін на газ та можливістю скорочення постачання до країни.
Востаннє Росія погрожувала урізати подачу газу до Молдови наполовину наприкінці листопада минулого року. Насправді цього жодного разу не відбувалося, зокрема тому, що, як відомо, наприкінці 2022 року «Газпром» став дуже “чутливо” ставитися до експорту вуглеводнів на Захід. Через санкції він втратив головного імпортера природного газу, і будь-яке скорочення поставок насамперед битиме по економіці РФ. Проте шантаж триває. «Я дуже радий, якщо люди в Молдові побачать цей документ [складений в АП РФ за методами впливу на Кишинів]. Згідно з ним, Кремль хоче зберегти обсяг постачання газу до Молдови в короткостроковій перспективі.. Але вони постійно загрожують повним припиненням імпорту газу з Росії. Щомісяця ми маємо проблему,
що вони кажуть: «Ми вас відключимо, ми вас відключимо»”, - вважає керівник апарату прем'єр-міністра Молдови Сержіу Дьякону.
Водночас, для того, щоб жителі країни активніше включалися до проросійських політичних процесів, у тому числі виходили на протести та висловлювали невдоволення підвищенням цін на газ, Кремль хотів завадити обмеженню російських інформаційних агентств у Молдові. Однак цей план провалився після того, як у 2022 році Кишинів заборонив 6 пропагандистських телеканалів на території країни.. Але в Росії знайшли вихід і розпочали створення не урядових організацій, в які, серед інших, впроваджувалися співробітники спецслужб. Так, наприклад, було створено російсько-молдавську ділову спілку – НУО під керівництвом екс-президента з проросійською позицією Ігоря Додона та головного спонсора проекту сина колишнього генпрокурора РФ Ігоря Чайки.
НУО, зокрема, мають допомогти Кремлю збільшити рівень підтримки серед населення Молдови. Невизнане Придністров'я та автономний регіон Гагаузія, будучи повністю проросійськими утвореннями, мають у цьому допомогти..
Якщо “уряд” невизнаної республіки не визнається ніким (хоча влада Кишинева готова вести діалог з аналогом українських «Л-ДНР»), то урядовці Гагаузії засідають у парламенті Молдови і, природно, просувають прокремлівську повістку.
“Їхня стратегічна мета – зробити так, щоб Молдова не мала контролю над своєю зовнішньою політикою. І навіть у плані Козака, який був ще у 2004 році, був такий сенс: сказати, мовляв, хлопці, ми можемо дати вам газ, ми можемо дати вам електрику, тільки давайте зробимо федерацію [з Придністров'ям]. І цей компонент федерації, що лежить на лівому березі Дністра, матиме право «вето» на нашу зовнішню політику. Все витікає звідти”, - пояснив прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан. Природно, що важливим чинником в агресивній дипломатії Кремля залишається блокування Молдови від можливого приєднання до ЄС та НАТО. І оскільки у військовому та економічному плані агенти РФ зазнали невдачі, вони націлені на соціальну та культурну сферу Молдови.. Тому й створюються НУО.
Серед інших розробників плану захоплення Молдови, які названі в розслідуванні «Путін не збирається зупинятися в Україні»,
було виявлено ще одного – Андрія Вавілова, колишнього співробітника ФСБ, «Російського світу» та нинішнього співробітника управління президента із зовнішньої співпраці. Він працює у відділі, що займається західним напрямком. Білорусь, у тому числі, входила в орбіту діяльності Вавілова, і він був одним із авторів стратегії із поглинання Росією цієї держави.
Як видно, Кремль не збирається відмовлятися від планів із захоплення колишніх республік СРСР. Проте використовує при цьому різні методи. Молдову в Росії розглядають як буферну зону між Заходом. На даний момент (через невдачі на фронті в Україні, активну участь західних країн на підтримку Кишинева, прозахідного курсу Майї Санду тощо) включення до складу РФ Молдови неможливо.. Проте Кремль має намір зробити все можливе, щоб утримати свій вплив у країні. Маніпулюючи свідомістю населення, особливо у проросійських регіонах, а також акцентуючи увагу на шантажі експорту енергоресурсів та інших товарів, Росії досі це вдається.
