"Майже всі еліти в Росії поділяють думку Пригожина-Ахмедова", – розповідає LIGA.net колишній представник російської еліти, а зараз – опозиціонер-яструб Ілля Пономарьов.
Політична катастрофа, можливий розпад Росії, занепад економіки та деградація всіх сфер життя – це головні теми російської еліти на фоні поразок у війні з Україною. Найскромніші епітети на адресу влади в Росії – "закомплексований ліліпут", "сатана", "пустишка".
Зокрема, такими словами про російського диктатора Володимира Путіна нібито говорили продюсер Іосіф Пригожин та олігарх Фархад Ахмедов.
Наповнений розпачем діалог став віральним: його вже понад тиждень цитують в медіа, соцмережах і обговорюють в ефірах. Ексдепутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов каже: "Щонайменше 90% російських еліт налаштовані так само. І саме тому запис так поширився: всі отримали доказ, що всі так думають".
Він впевнений: в поширенні таких думок публічно є небезпека для режиму, але російські еліти неспроможні на дії: "Вони не розуміють, як можуть змінити ситуацію".
СТРАХИ ЕЛІТ
Рівень невдоволення у російських елітах та урядових колах дуже високий,
переконує Пономарьов. Початок повномасштабної війни вони сприйняли як особисту катастрофу: через санкції, знецінення рубля, падіння економіки, проблеми з бізнесом, неможливість подорожувати. Життя російських еліт сильно змінилось порівняно з тим, до чого вони звикли.
Розмова Ахмедова-Пригожина підтвердила, що це популярна думка, каже ексдепутат. І тепер у російській верхівці конкурують дві ідеї щодо того, як реагувати на публічні образи Путіна. Силовики, каже Пономарьов, хочуть покарати співрозмовників, довести корисність Путіну. Натомість політичне крило Кремля – замовчати інцидент – "не піарити тему".
Поки, на думку Пономарьова, перемагає другий варіант. І сам Іосіф Пригожин вже почав вигадувати, що запис створила нейромережа, яка здатна відтворити стиль спілкування і 157 разів сказати "блядь" для зв’язки слів.
Елітами керує страх, пояснює Пономарьов. І першоджерело страху – гроші. Представники еліти звикли заробляти на лояльності до режиму та не можуть відмовитись від цього, адже не здатні створити бізнес поза межами РФ.
"Вони можуть стогнати, боятися,
бути незадоволеними, але вони заробляють, – пояснює Пономарьов. – Пригожин заробляє, Ахмедов заробляє, і всі інші заробляють".
Ще один фактор страху – фізична небезпека. За минулий рік в Росії загадково померли більше десяти топ-менеджерів нафтогазової сфери: вони вішалися, стріляли в себе, виходили з вікна чи падали з катера, або просто помирали посеред будинку на Рубльовці – як загиблий у лютому 2023-го Вячеслав Ровнейко, співзасновник компанії Urals Energy N.V.
Це може казати про те, що в Кремлі почули: не всі згодні йти на дно разом з Путіним. А отже багато хто спробує втікти і стати корисним західним спецслужбам.
Спроби еліт залишити Росію частішають. Найвищим посадовцем, що покинув РФ, став спецпредставник Путіна Анатолій Чубайс. Він подав у відставку після розв’язання повномасштабної війни і, за даними російських медіа, вилетів в Туреччину. Крім нього тікають й інші представники еліт – наприклад, банкір Олег Тіньков, діячі культури, молоді "лідери думок"
Пономарьов звертає увагу: більше не існує "близького оточення Путіна". Диктатор не прислухається до порад.
Майже всі рішення приймає самостійно. Старий КДБшник, каже Пономарьов, продовжує ділити еліти на конкуруючі клани, щоб вони доносили один на одного, а він сам грав роль арбітра.
Найвпливовішим кланом Пономарьов називає групу олігарха Юрія Ковальчука, який одним з небагатьох зберіг доступ до Путіна. До цього клану також входять секретар Радбезу РФ Микола Патрушев, міністр оборони Сергій Шойгу та Сергій Кирієнко, який є заступником голови адміністрації Путіна та курує окупаційний режим на захоплених українських територіях.
За даними Times, Ковальчук, старий друг диктатора, зблизився з Путіним ще більше під час ізоляції на Валдаї в період пандемії COVID-19. Wall Street Journal зазначало, що адепт російського імперіалізму та прибічник теорій змови, Ковальчук був одним із тих, хто переконав Путіна почати велику війну проти України. Щоб показати нібито слабкому Заходу "кузькіну мать".
Цей клан конкурує з ще одним силовим блоком, переконує Пономарьов. Групою, до якої входять власник терористичної організації ПВК Вагнера Євгеній Пригожин, путінський намісник у Чечні Рамзан Кадиров та голова Росгвардії Віктор Золотов.
Найбільшої медійності після 24 лютого 2022-го з цього крила набрав Пригожин. Його терористи з ПВК Вагнера не соромилися публічно називати "підором" голову Генштаба РФ Валерія Герасімова, лаяти та висміювати керівництво Міноборони РФ. Кадиров час від часу заступається за Пригожина та називає "братом".
"Вони конкурують з Шойгу – і Путін у цьому зацікавлений", – зазначає Пономарьов.
Ще одним впливовим кланом він називає "системних лібералів" – членів російського уряду. Серед представників – прем’єр Михайло Мішустін, його заступник Сергій Чернишенко, голова Нацбанку РФ Ельвіра Набіуліна. Наразі цей клан виглядає найбільш немедійним.
"Всі намагаються не відсвічувати, не відволікати увагу Кремля від військових подій, – пояснює ексдепутат. – Це найбільш універсальна стратегія. Навіть працівники уряду зосереджені на щоденних обов’язках, нічого не пропонують".
Але саме цей клан, на думку Пономарьова, може запропонувати наступника Путіна, який влаштує Захід. Якщо умовний Мішустін стане наступником, завершить війну, деокупує частину територій і погодиться на репарації,
на Заході це можуть назвати перемогою – щоб не допустити зміни системи і ризиків від потенційного розпаду РФ.
"Та це не перемога – імперія відновиться, почне знову, як у Чечні", – каже Пономарьов.
НАБЛИЗИТИ "ЕТАП ТАБАКЕРКИ"
Настрій розмови Пригожина-Ахмедова – це про російсьскі еліти в цілому, вважає Пономарьов. Однак, за його словами, етап "вбивства царя табакеркою" поки не настав.
"Потрібне відчуття остаточного краху на фронті. Тоді з’являться люди, яких хвилюватиме, як прибрати Путіна і домовитись з Заходом, – впевнений ексдепутат. – Наразі небезпека від Путіна для цих еліт більша за небезпеку їх бездіяльності".
Санкційний тиск, на його думку, наближує "етап табакерки", але занадто повільно. Санкції створюють незручності, але не небезпеку.
"Ордери на арешт від Міжнародного кримінального суду треба поширювати на еліти, тоді це буде небезпекою, – додає він. – А санкції – це коли ти просто не можеш їздити у певні країни, не можеш бізнес робити. Більшість людей вже вивели гроші і сидять тихо. Тому ситуація на фронті – це головний фактор можливих змін".
Пономарьов каже:
потрібні санкції для всього російського списку Forbes-500, в тому числі для Альфа-Груп. Раніше російське опозиційне видання СОТА стверджувало, що нібито Пономарьов захищав співвласника групи Михайла Фрідмана, але ексдепутат це заперечує.
Єдиний шлях для олігархів, на його думку, це платити Україні. Рецепт Пономарьова для них: припинення будь-якої співпраці з владою Росії, фінансування української армії та відновлення України. Тільки після цього можна говорити про зняття санкцій.
"Фрідман має величезні кошти – за оцінками, $25 млрд за кордоном… Я вважаю, що $10 млрд, суми такого порядку мають стати внеском. Якщо вони це зроблять – я за зняття санкцій. Я поширюю цю позицію серед російських олігархів", – каже він.
Втім, за словами Пономарьова, російські еліти в цілому влаштовує диктатура, як свого часу німецькі еліти влаштовував Гітлер. Але так само вони бояться опинитися у новому Нюрнберзі. Найрозумніший сценарій для Росії, каже Пономарьов, це сценарій окупації Німеччини після 1945 року.
"Може бути окупація військова, може бути проксі-окупація, якщо Захід створює новий уряд,
наглядову систему всередині Росії. В цьому є певний інтерес Україні", – впевнений ексдепутат держдуми.
Сам Пономарьов час від часу намагається піднімати градус напруги всередині Росії. Він або його єдинодумці, за словами екс-депутата, причетні до багатьох диверсій на території РФ. На тлі розколотих правлячих еліт це має сенс.
Одна з найгучніших диверсій – підрив у серпні 2022 року автівки ідеолога "русского міра" Олександра Дугіна. Втім, в автівці була лише його донька Дар’я.
Пономарьов переконує: за цим стоїть Національна республіканська армія (НРА), яка підпільно діє на території РФ. У серпні 2022-го екс-депутат підписав Ірпінську декларацію про створення центру збройного спротиву режиму Путіна.
Місце підписання було сприйнято неоднозначно, але Пономарьов запевняє, що це не був піар на кістках: "Ми свідомо обрали це місце, щоб показати: буде не тільки каяття після війни, будуть дії прямо зараз".
Про НРА з літа майже нічого не було чутно, в її існуванні можуть виникати сумніви, однак Пономарьов переконує: партизанський рух в РФ зростає, НРА зробила ще декілька гучних акцій,
але не бере за них відповідальність "через загрозу особистій безпеці".
"Нам потрібен результат – щоб російські еліти відчували небезпеку… НРА спеціалізується на нападах на представників російської еліти – на серйозних акціях з вибухівкою… Коли війна закінчиться, ми розкажемо, що робив цей підрозділ", – каже Пономарьов.
Ще одним гучним кейсом став вибух будівлі ФСБ в Ростові-на-Дону в березні 2023 року. Російські медіаповідомляли, що у цьому винні нібито самі російські вояки, які притягли до ФСБ посаджений за допомогою РЕБ дрон-камікадзе. Пономарьов стверджує, що насправді це результат роботи партизанів з організації Чорний міст: "Вони з самого початку нам про це казали і також надали докази, що це були вони".
Найгучнішим інцидентом стала вилазка десятків бійців Російського добровольчого корпусу (РДК) до Брянської області 2 березня. Вони сфотографувалися біля місцевих державних установ та зникли. Як вважається – повернулись в Україну. Зараз РДК, за їх власними словами, складається з росіян "переважно правих поглядів" та підпорядкований ЗСУ.
Центр Пономарьова до РДК непричетний,
каже ексдепутат: "Я для них занадто лівий".
Але запевняє, що про підготовку атаки знав завчасно: "Коли РДК планував долучитися до Ірпінської декларації, ми говорили про цей план. Це мало стати однією із перших операцій на території Росії, розвідка боєм".
Окреме місце займає легіон Свобода Росії, який був створений у лавах Сил оборони ще на початку великої війни з російських полонених. За словами Пономарьова, зараз легіон має чотири батальйони, поповнюється росіянами, які живуть в Україні, полоненими, перебіжчиками та російськими активістами, які зв’язуються через Telegram-бот.
"Є приблизно 10 000 людей, які хочуть долучитися до легіону. Але є обмеження з українського боку: дуже ретельні перевірки, поліграф, психолог, військовий відбір", – розповідає він.
"Військова перемога буде незабаром. І зміни у Росії почнуться – треба керувати їх в потрібному Україні напрямку", – додає Пономарьов.
Проте більшість українців хочуть не просто змін, а розпаду Росії. З цією тезою погоджується навіть сам Пономарьов.
Перерозподіл влади всередині Росії може зрештою підняти на трон як відвертих ворогів України, так і більш нейтральних персон. Але будь-які наступники Путіна будуть сприйматись в Україні як вороги ще багато років. Втім прямо зараз розбрат всередині Росії послаблює режим, додає стресу російському суспільству, розколює еліти, веде до сценарію розпаду РФ на окремі країни. І це, так чи інакше, в інтересах України.
