Санкції продовжують завдавати шкоди економіці Росії, що рухається до примітивізації та зворотної індустріалізації.
Про це йдеться у повідомленні Національного банку Фінляндії.
Вмілі дії центрального банку, значні надходження від експорту та збільшені державні витрати пом’якшили наслідки повномасштабної кризи для російської економіки. Однак у 2023 році санкції продовжують шкодити їй.
Багатьом підприємствам довелося пристосуватися до використання компонентів нижчої якості або витрачати більше грошей. Російські фінансові ринки та багато секторів реальної економіки тепер повинні працювати без іноземних партнерів. Деякі компанії перетворюються з високотехнологічних у низькотехнологічні.
Санкції проти російської нафти працюють на повну силу. Тож очікується, що експорт більше не зможе підтримувати зростання ВВП. Крім того, у міру затягування війни державні витрати та інвестиції зростатимуть. Дефіцит бюджету у 2023 році буде набагато вищим, ніж поточні закладені в бюджеті 2% ВВП. Росію цьогоріч очікує поглиблення економічної рецесії.
У майбутньому потенціал для відновлення економіки буде формуватися двома дуже нестабільними факторами:
війною та фіскальною стійкістю Росії.
Центробанк Фінляндії зазначає, що, на перший погляд, може здатися, що російська економіка не сильно постраждала від війни. Однак у нинішній ситуації важливі не основні показники ВВП, зазначають аналітики, оскільки вони маскують значну структурну перебудову російської економіки.
Протягом першого року війни російська влада штовхнула економіку на шлях структурної трансформації до автаркічної, тобто ізольованої. Імпортозаміщення та відокремлення від «недружніх країн» посіли перше місце в політичному порядку денному. Така політика може бути успішною лише за умови величезних інвестицій у внутрішнє виробництво для заміни втраченого імпорту, а також будівництва нових транспортних сполучень.
Оскільки ресурси обмежені, це означає, що інвестиції у інші сектори впадуть. Деякі економісти досить ілюстративно називають це примітивізацією або зворотною індустріалізацією.
Розвинуті західні економіки, які Росія наразі називає «недружніми», становлять понад 50% світової економіки та на них припадає ще більша частка глобальної дослідницької та інноваційної діяльності.
Станом на кінець 2021 року понад 90% російських прямих іноземних інвестицій походили з недружніх країн. Розрив цих зв’язків — величезний шок, що загальмує потенціал зростання РФ.
Крім цього, зазначається, що поки триває війна на виснаження, Росії потрібно буде інвестувати значні кошти в розвиток свого військового потенціалу, що й стало головною метою економічної політики країни. Це стосується не лише військово-промислового комплексу, а й текстилю, продуктів харчування та медикаментів.
«Росія неминуче застрягла на шляху до зниження потенційного зростання і похмурого економічного майбутнього», — резюмують у центробанку Фінляндії.
Раніше повідомлялося, що у 2022 році РФ, незважаючи на введення санкцій, змогла сховати за кордоном близько $80 млрд — близько третини всіх додаткових доходів, отриманих завдяки високим цінам на енергоресурси.
