Третина казахстанців стала гірше ставитися до Росії після початку війни. При цьому побоювання вторгнення з боку РФ зросли вдвічі.
Станом на травень 2023 року 21% казахів підтримують Україну, 12,8% опитаних симпатизують Росії.
Про це свідчать результати опитування, яке провело Бюро експрес-моніторингу громадської думки DEMOSCOPE разом із дослідницьким центром PaperLab.
Опитування проведено через 6 місяців після попереднього виміру за аналогічною методологією. Це дає змогу порівнювати результати досліджень і аналізувати отримані дані в динаміці.
Опитування проводилося шляхом телефонних інтерв'ю серед абонентів стільникового зв'язку в Республіці Казахстан. Основою вибірки стала база номерів, отриманих за допомогою генератора випадкових чисел. Загалом опитано 1100 респондентів віком від 18 років. З них 59,7% вважали за краще відповідати казахською мовою, 40,3% - російською. При цьому 70,9% респондентів - казахи, 17,5% - росіяни і 11,6% - представники інших національностей. Дані зважені за такими параметрами як стать, вік та етнічна приналежність респондентів. Максимальний розмір похибки з імовірністю 95% не перевищує 3%.
Рівень досяжності респондентів (response rate) склав 15%.
Дослідження DEMOSCOPE продемонструвало, що через шість місяців з моменту попереднього опитування, ставлення громадян до війни в Україні значно не змінилося. Однак у питаннях сприйняття Росії відзначається негативна динаміка. Так у можливий напад Росії на Казахстан вірять 15% казахстанців. Це вдвічі перевищує показники листопада 2022 року. Тоді таку ймовірність допускали лише 8,3%.
Водночас 23,3% респондентів допускають подібний прогноз, але за певних обставин. За даними попереднього опитування так вважали 19%. А 61,8%, навпаки, вважають такий прогноз неможливим. Минулого року цей показник становив 72,7%.
Також під час опитування респондентів запитали, чи змінилося їхнє ставлення до Росії з початку війни в Україні, і якщо змінилося, то в який бік. У половини громадян (51,5%) ставлення до Росії не змінилося. У третини казахстанців (32,6%) воно погіршилося. І лише 4,7% опитаних сказали про поліпшення свого ставлення до Росії з моменту початку війни. У цій відповіді помітно виділяється старша вікова група.
Так, серед респондентів 18-29 років симпатизують Росії лише 0,7%; серед тих, кому 40-59 років, таких 5%, а серед громадян 60+ про поліпшення свого ставлення до Росії говорять 10,8%.
Найбільш важливим маркером громадської думки є рівень підтримки сторін конфлікту. Згідно з результатами DEMOSCOPE 21,1% казахстанців підтримують Україну, при цьому 12,8% на боці Росії. Характерно, що більшість громадян 59,8% дотримуються нейтралітету.
Важливо зазначити, що в розрізі віку найбільша підтримка Росії зафіксована серед респондентів старше 60 років - 22,9%. Це вдвічі вище за показник інших вікових категорій. І саме ця вікова група вважає за краще отримувати інформацію про війну в Україні по телебаченню.
Показово, що результати опитування, проведеного в листопаді 2022 року, продемонстрували аналогічну картину. Тоді на підтримку України набагато частіше висловлювалася молодь віком від 18 до 29 років. У цій групі частка прихильників України в 4 рази перевищувала тих, хто підтримує Росію - 23% і 6% відповідно. Прихильників України було більше практично у всіх вікових групах за винятком представників покоління 60+.
У цій групі підтримують Росію більше третини опитаних (34%), а за Україну виступають лише 14%.
Також опитування DEMOSCOPE зафіксувало досить високий інтерес суспільства до ситуації в Україні. Хоча, порівняно з минулим роком, було відзначено деякий спад. Так сумарно 53% опитаних так чи інакше стежать за розвитком подій (у листопаді 2022 р. цей показник становив 61,9%). При цьому 13,2% стежать за новинами про Україну практично щодня, а 39,8% час від часу. Практично не стежать - 47,1%.
Проте те, що відбувається в Україні, хвилює переважну більшість громадян - 70,7%. Лише 24% не турбує геополітична ситуація, що склалася.
Одним із ключових чинників, що впливають на суспільне сприйняття цього конфлікту, є причини та переконання, які пояснюють мотиви кожної сторони.
Опитування продемонструвало, що сумарно третина казахстанців (31,8%) поділяють наративи Кремля:
13,6% переконані, що Росія веде спеціальну військову операцію проти нацистів в Україні;18,2% вірять, що Росія воює з країнами Заходу і НАТО на території України.За останні півроку ці показники практично не змінилися.
При цьому звертає на себе увагу той факт, що частка казахстанців, які вважають, що Росія веде війну проти України з метою її окупації та подальшого приєднання, зросла з 22 до 28%. Це відбулося за рахунок зниження частки тих, хто вагався в цьому питанні (зниження з 44,7% до 39,7%).
У питанні прогнозування результату війни думка респондентів розподілилася приблизно порівну: 10% думають, що переможе Росія, а 8,9% вірять у перемогу України. За компромісний варіант висловилися 54%. А 27,1% не знають, яким буде результат. Цікаво, що показники минулого року були аналогічними з тією лише різницею, що в перемогу України тоді вірили 7,5%.
У контексті війни важливо розуміти, як у Казахстані ставляться до лідерів країн-учасниць конфлікту. Опитування показало, що громадяни однаково неоднозначно сприймають як постать В. Путіна, так і В. Зеленського. Так, по 26,5% респондентів вказали, що їм подобаються ці політики, а третина опитаних висловили байдуже ставлення до них. При цьому негативне ставлення до президента РФ має більш виражений характер, ніж у випадку президента України ("не подобається" - 32 і 26% відповідно).
У списку лідерів країн також були представлені керівники таких великих держав як Туреччина, США і Китай, а також президент РК К. Токаєв. Отже, згідно з опитуванням DEMOSCOPE, Реджеп Таїп Ердоган має набагато позитивніший імідж у казахстанському суспільстві, ніж Д. Байден і Сі Цзіньпін. Так, лідер Туреччини подобається 55,6% громадян країни, а президенту США і голові КНР симпатизують лише 18 і 8% респондентів відповідно. К.Токаєв на тлі інших лідерів сприймається набагато краще: він "подобається" 74,8% і "не подобається" 6,9% опитаних.
Однією з широко обговорюваних тем у медіа стала новина про те, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт В. Путіна. Результати опитування показали, що в суспільстві немає домінуючої думки на цю тему. Сумарно 29,7% опитаних не підтримують це рішення, а 20,7% навпаки висловили солідарність.
Також під час дослідження вивчалася громадська думка щодо вектора розвитку Казахстану. Так 61,4% громадян вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Опонують їм 21,8%, а 16,8% не змогли відповісти на це запитання.
Нарешті, одним із завдань опитування було з'ясувати, на яку країну, на думку громадян, у своєму розвитку має орієнтуватися Казахстан. Показово, що більшість опитаних (52%) переконані, що Казахстану ні на кого не потрібно орієнтуватися, оскільки у країни є власний шлях розвитку.
Решта голосів розподілилися таким чином:
На Туреччину - 7,8%На Японію - 6%На Росію - 5,8%На країни Близького Сходу (ОАЕ, Саудівська Аравія та ін.) - 5,9%.На країни Південно-Східної Азії (Сінгапур, Південна Корея, Малайзія тощо) - 5%.На країни Західної Європи (Франція, Німеччина, Англія тощо) - 4,8%.На Китай - 3,6%На США - 2,4%.Результати трьох досліджень Бюро DEMOSCOPE про війну в Україні підтверджують досить сильний вплив російської пропаганди на громадську думку казахстанців. Наведені в опитуванні наративи про війну, трансльовані Кремлем, поділяють щонайменше третина громадян.
При цьому, згідно з двома останніми вимірами, уявлення казахстанців про війну в Україні залишаються досить стійкими. Частка тих, хто підтримує Україну, становить понад 20%, тих, хто схвалює Росію, - близько 13%. Водночас після початку війни у третини казахстанців погіршилося ставлення до Росії. Також спостерігається зростання побоювань можливої агресії на адресу Казахстану з боку РФ.
