Чи входять «Російський добровольчий корпус» та Легіон «Свобода Росії» офіційно до ЗСУ? Звідки у них зброя? Хто ініціатор «Бєлгородської операції» цих підрозділів та яка її головна мета? Як у Кремлі відреагували на відповідні події? Чи матимуть вони значення для зміни ситуації на фронті? А також чи можуть початися не тільки у Росії, а й, скажімо, на території сусідньої Білорусі? Відповів на ці та інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк.
– Як українська розвідка оцінює події у Бєлгородській області Росії, що відбувалися за участі Легіону «Свобода Росії» та «Російського добровольчого корпусу»?
– Воєнна розвідка України давно очікувала, що ці або подібні події відбудуться. Ми чітко бачили те, що народ Росії, населення Росії, воно з часом починає розуміти, що є десятки-сотні тисяч жертв, є десятки-сотні тисяч смертей. І тому, власне кажучи, громадяни Росії взяли в руки зброю і пішли визволяти свою країну від путінського режиму. Це абсолютно очікувано, абсолютно передбачувано,
і, думаю, це лише початок, і з часом такі повстання, такі події, вони будуть відбуватись в багатьох регіонах Росії.
Щонайменше кілька десятків бійців, які декларували свою належність до РДК та Легіону «Свобода Росії», 22 травня увійшли на територію Грайворонського міського округу Бєлгородської області Росії. Вони захопили російський прикордонний пункт і перебували в кількох населених пунктах міського округу. Російська влада понад добу не контролювала частину території округу, в Бєлгородській області був оголошений режим контртерористичної операції.
– За словами ваших колег, РДК і Легіон «Свобода Росії» на території Росії діють за «принципом автономності». А хіба ці два підрозділи не є частинами, наприклад, Інтернаціонального легіону Збройних сил України або Міжнародного легіону, який є при ГУР МОУ?
– Це підрозділ, який не входить до складу Головного управління розвідки.
Подобається нам людина, не подобається, ми з нею працюємо для того, щоб отримувати інформацію, щоб робити якісь певні дії. Так само, так, я не буду цього приховувати, ми спілкуємося з представниками «Російського добровольчого корпусу»,
ми обмінюємося якоюсь певною інформацією.
Принцип автономності – це те, що підрозділи зайшли туди і вони працюють абсолютно самостійно. Тобто люди підготовлені, люди розуміли, куди вони йдуть, що вони будуть робити, що підтримки, власне кажучи, їм нема звідки чекати.
Як вони кажуть: «Ми – окремий підрозділ», який не має жодного стосунку до Генерального штабу (ЗСУ – ред.), до планування. Тобто це було абсолютно їхнє рішення.
Представник Політцентру російської збройної опозиції Олексій Барановський в етері «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) 25 травня сказав, що на час рейду на територію Бєлгородської області добровольці РДК («Російський добровольчий корпус») та Легіону «Свобода Росії» брали звільнення зі служби в ЗСУ, себто йдуть у відпустку, а після повернення в Україну знову підпорядковуються командуванню української армії.
– Я знайомий з командиром «Російського добровольчого корпусу» Денисом і ще з одним тамтешнім бійцем Олександром. Писали інтерв’ю, і тоді вони мене запевнили, що пройшли усі необхідні безпекові перевірки в Україні. І, зокрема, з боку Головного управління розвідки.
А чи можете розказати, які це перевірки?
– Я вам навіть можу це пояснити на прикладі Міжнародного легіону, який в нас діє. На початку війни щодня надходили сотні запитів, сотні листів з проханням залучити громадян іноземних держав до участі в війні проти Росії. І ми так чи інакше мусили перевіряти цих людей.
Ви розумієте, російські спецслужби теж діють професійно. І в нас було дуже багато випадків, коли під виглядом того, що «я – доброволець, я хочу захищати Україну», до нас намагалися якось направити російських агентів.
Ми вчасно це з’ясовували, ми їх передавали у відповідні правоохоронні органи. Так само тепер повертаючись до «Російського добровольчого корпусу» – так, ті люди, з якими ми спілкуємося, вони проходили певні етапи перевірки. Це таємна інформація. Але повірте, що наша внутрішня безпека, вона працює, вона працює дуже чітко і професійно.
– Як заявляв командир РДК, «может, и мы оружие купили в военторге», з натяком на давню заяву президента РФ Володимира Путіна про появу у 2014 році на Донбасі зброї російського виробництва у нібито «трактористів та шахтарів».
А якщо з’ясується, що у них (РДК та Легіону «Свобода Росії») зброя, наприклад, американського виробництва?
– Існують дуже чіткі механізми контролю тієї зброї, яка передавалася Україні. Вона передавалася винятково для використання Збройними силами України, тобто регулярними формуваннями українського війська.
Такі перевірки, такий контроль здійснюють і представники тих країн, які надавали зброю. Жодна одиниця зброї, яка була надана американськими партнерами, вона не була передана «Російському добровольчому корпусу».
Техніка, яку вони використовували, яку використовував «Російський добровольчий корпус», вона була захоплена у росіян, які свого часу внаслідок бойових дій десь отримали її там під Бахмутом чи в інших районах, розумієте? Захопили росіяни – і «Російський добровольчий корпус» цю техніку знову-таки в них відбив.
– Міністр оборони Росії заявив про «70 ліквідованих диверсантів». Ця інформація відповідає дійсності?
– Вони, звичайно, зараз медійно можуть створити якусь картинку.
Вони можуть це все показати. Його слова не відповідають дійсності.
Стосовно тих кадрів,
які ми могли бачити, про позашляховики військові – це були постановочні кадри, це всі бачили, це була розбита небоєздатна техніка, і цю техніку росіяни спеціально поставили для того, щоб провести свої інформаційно-психологічні операції.
«Російський добровольчий корпус» та легіон «Свобода Росії» зустрілися з журналістами 24 червня. За словами представника «РДК», рейд російських добровольців до Бєлгородської області Росії мав на меті виконати «бойове й політичне завдання». Зокрема, на зустрічі вони представили, за їхніми словами, трофейний російський БТР. За даними добровольчого угруповання, серед його членів двоє людей зазнали поранень. Легіон «Свобода Росії» заявив про загибель двох своїх військових і 10 поранених.
– За вашими даними, Легіон «Свобода Росії» або «Російський добровольчий корпус» готові утримувати певні населені пункти РФ впродовж тривалого часу, і, можливо, впроваджувати там певні адміністрації?
– Я думаю, що з часом такі події будуть відбуватися, і не лише у тих областях, які межують з територією України. Це, власне, була ідея самих російських підрозділів.
Про ідею безпекової смуги, дивіться, про це вже говорять навіть російські політики, і це теж є у відкритому доступі.
Більше того, вони говорять про те, що раз ми не змогли зробити Україну своєю частиною і водночас буферною зоною, тобто таким своєрідним диким полем; оскільки нам це не вдалося, то ми змушені тепер будемо робити цю безпекову смугу на своїй території.
Вони прийшли на шоу топ-пропагандистів і вже відкрито про це заявляли. Ну і російська пропаганда, вона ж теж наскільки змінилася за рік: думають, як їм не програти.
І чи повториться 1812-й рік, коли Москва знову буде спалена.
За нашими оцінками, через деякий час, і це не довгий час, все-таки буде відбуватись розпад Росії, буде відбуватись її навіть не те, що розпад, буде відбуватись її переформатування. Російська пропаганда, вона вже не працює.
– Є такий об’єкт «Бєлгород-22». Можете про нього розповісти?
– На території цієї частини, на території цього закритого об’єкту, ще кілька днів тому були ядерні боєприпаси. І так, в нас є інформація про те, що після подій, які розпочалися на цьому об’єкті, почалася термінова евакуація і,
зокрема, ядерні боєприпаси були звідти евакуйовані і вивезені. Також вони (силовики РФ – ред.) вивозили якісь технічні засоби і вивозили документацію.
– Про що це може свідчити?
– Про їхню невпевненість у власних силах і про те, що все-таки вони не виключали того, що «Бєлгород-22» може бути захоплений повстанцями.
– А чи шукають вже всередині системи військово-політичного керівництва РФ винних, скажімо так, у тому, що відбулось у Бєлгородській області? Оскільки не так давно були новини, що мільярди рублів вкладали в оборонну лінію кордону саме там?
– Сказати, що це паніка і шок – це нічого не сказати. І ми бачили своїми засобами, і це є в відкритому доступі, ці колони автобусів, які вивозили, які намагалися евакуювати знову ж якихось представників російської влади.
Президенту РФ Володимиру Путіну силовики доповіли про ситуацію. Речник Путіна Дмитро Пєсков сказав, що президент РФ поінформований про «спробу прориву в Бєлгородську область українських диверсантів».
В Офісі президента заявили, що Україна спостерігає за подіями в Бєлгородській області Росії, але не має до них «безпосереднього стосунку».
Протягом останнього року, я не пам’ятаю, тричі чи навіть чотири рази вже було замінено вищий склад російських окупаційних військ. Вони ставлять воєначальників. Воєначальники, безумовно, не справляються, вони їх замінюють, вони сподіваються, що наступний буде кращий, а результату – немає.
Вони будуть шукати зараз, ну це російська традиція, шукати якихось стрілочників і їх карати. Голови полетять, так. Чи буде результат – невідомо.
Розумієте, вони сподівалися, що вони – справді наймогутніша, найсильніша армія світу і в них все під контролем. Насправді розікрали, брехали, нічого не робили. Тому мають абсолютно очікувані проблеми.
Йде підготовка, щоб зняти якісь певні частини, які воюють на території України, і перекинути їх для підсилення кордону. Це для них несподіванка.
Ми маємо розуміти, що ворог теж планує, ворог теж рахує. Сподіватися, що вони знімуть десь, де мають успіх – ми так не вважаємо.
– Чи можуть операції, які відбувалися на території Росії за участю «Російського добровольчого корпусу» і Легіону «Свобода Росії» за аналогією відбуватися і, скажімо, у Білорусі,
тільки вже за участі «Білоруського добровольчого корпусу» або полку Кастуся Калиновського?
– Зараз Білорусь абсолютно підконтрольна Росії, підконтрольна спецслужбам, і вона наводнена російською агентурою. Наскільки там можливе повстання?
Білорусь поки що не бере активної участь у війні. У Білорусі немає сотень тисяч загиблих, тому як тільки вони з’являться, я думаю, що якісь певні процеси розпочнуться і у Білорусі.
– Чи можу вас запитати про здоров’я Олександра Лукашенка? Він сам казав, що у нього – аденовірус. Потім «Європейська правда» оприлюднила цитату Лукашенка з нещодавньої урядової наради: «Ви ще зі мною довго мучитися будете». Українська розвідка з Олександром Лукашенком «мучиться» чи співпрацює?
– Особисто у мене немає такої інформації, але, дивіться, Білорусь – вони віддали свою територію (РФ – ред.), але вони так чи інакше не брали участь у безпосередніх бойових зіткненнях.
Білорусь – насправді це не друг України, але це не країна-агресор. Так, вони – співучасники.
І ті події, які будуть відбуватися на території Білорусі, так ми теж прогнозуємо, що з часом вони будуть відбуватися – це буде винятково рішення самих білорусів.
Розумієте, якщо народ вирішить, що ми так більше жити не хочемо і не можемо, тоді там теж буде повстання, яке вже, напевно, не можна буде так спокійно придушити.
– Які сценарії в українській розвідці розглядаються у випадку смерті Олександра Лукашенка або його усунення від влади?
– Основне наше завдання – це вийти на кордони 1991 року, забрати назад свої тимчасово окуповані території і потім будемо дивитися далі. Безумовно, якісь мають бути дії, спрямовані на те, щоб в регіоні було більш-менш безпечно для українців, для України.
– The Washington Post писала про те, що у Євгенія Пригожина, власника ПВК «Вагнер», були контакти з українською розвідкою. Прокоментуєте?
– Я не буду цього коментувати. Я не можу ні спростувати, ні підтвердити цієї інформації. Я просто такою інформацією не володію.
Але скажу вам більше, що українська розвідка співпрацює з будь-ким, з будь-якими людьми, з будь-якими особами, організаціями, які допомагають її роботі.
У нас є контакти з представниками збройних сил Російської Федерації, але це не означає, що ми товаришуємо, розумієте?
Ми для своєї роботи можемо спілкуватися з представниками ПВК «Вагнер»,
ми можемо спілкуватися з представниками кремлівської влади, найвищої кремлівської влади. Але, знову ж, це все для досягнення єдиного результату – перемоги України.
– Я свого часу познайомився і писав інтерв’ю із колишнім офіцером ГРУ РФ, тобто Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ Владиславом Амосовим. Чому колишнім? Бо він публічно перейшов на бік України, власне, це і сталося під час інтерв’ю.
А чи є ще такі прецеденти?
– Вони намагаються врятувати свої життя, вони намагаються врятувати життя своїх рідних, своїх сімей. І вони вже чітко усвідомлюють про неминучість краху Росії.
– Тобто це не одиничний випадок?
– Звичайно, ні.
Місцева російська еліта вже абсолютно не вірить в ефективність регулярних збройних сил. Вони не вірять в те, що російська армія зможе їх захистити. Тому ми бачимо зараз дуже активно, що на території Росії створюються приватні військові кампанії.
Вони хочуть залишитися на своїх територіях, вони хочуть ними правити і тому, власне кажучи, ці приватні військові компанії, приватні охоронні компанії, вони зараз дуже активно створюються, розвиваються.
