Спроба заморозити Європу, щоб схилити Захід до поступок Україною, дорого обійшлася «Газпрому», пишуть росЗМІ.
За підсумками 2022 року компанія, що позиціонує себе як «національне надбання», була змушена витратити майже половину запасів готівки на рахунках, щоб компенсувати збитки від припинення поставок європейським клієнтам і заплатити підвищені податки до бюджету.
Зустрівши війну із «грошової подушкою» обсягом 2 трлн рублів, до кінця 2022 року «Газпром» мав вже лише 1,1 трлн рублів грошових коштів та його еквівалентів, випливає з його фінзвітності.
Хоча виручка «Газпрому» навіть зросла - на 14%, до 11,7 трлн рублів, чистий прибуток скоротився на 41%, а операційний прибуток - на 20%.
У 2-му півріччі, коли від російського газу були послідовно відключені майже всі європейські країни, «Газпром» взагалі отримав чистий збиток у розмірі 1,2 трлн рублів, випливає зі звіту. Зіткнувшись із недобором сировинної ренти та необхідністю фінансувати війну з Україною, влада зобов'язала «Газпром» виплатити 1,25 трлн рублів додаткового податку. Але грошового потоку, щоб профінансувати порятунок бюджету,
«Газпром» не мав.
«Найближчими роками компанія може зіткнутися з серйозною загрозою своєї фінансової стабільності», - попереджає старший аналітик Альфа-банку Микита Блохін.
ХОЧУ ДОПОМОГТИ KOSATKA.MEDIA! ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
Втративши європейський ринок, куди до війни йшло 80% газового експорту, «Газпром» залишився без альтернатив: Китай, згідно з планом експлуатації газопроводу «Сила Сибіру», купить цього року лише 22 млрд кубометрів - у 7 разів менше, ніж до війни імпортував Євросоюз. Спроба домовитися про будівництво труби «Сила Сибіру-2» та збільшення поставок у 6 разів закінчилася фіаско: Сі Цзіньпін відмовився підписувати новий газовий контракт під час візиту до Москви, а через місяць дав добро на новий газопровід із Туркменії замість російського.
