На сучасному етапі розвитку науки неможливо досягти за допомогою технічних засобів точної та об’єктивної ідентифікації смаку харчового продукту, яка б дозволила відрізнити його від смаку інших продуктів того ж виду.
Такого висновку дійшов Європейський суд ЄС у рішенні від 13.11.2018 у справі №С-310/17 («Levola Hengelo BV»), інформує «Закон і Бізнес».
Клопотання до Суду ЄС щодо ухвалення попереднього рішення було подано у рамках спору між Levola Hengelo BV та Smilde Foods BV щодо ймовірного порушення останньою прав інтелектуальної власності компанії Levola які пов’язані зі смаком харчового продукту «Heksenkaas» або «Heks’nkaas». Це — це соус для намазування, що містить вершковий сир та свіжу зелень, який був створений голландським роздрібним продавцем овочів та свіжих продуктів у 2007 році.
Позивач вважав, що авторське право на смак стосується «загального враження на відчуття смаку, викликаного споживанням харчового продукту, включаючи відчуття в роті, що сприймається через дотик». Відповідно просив суд винести рішення про те, що смак «Heksenkaas» є власним інтелектуальним творінням його виробника,
а отже, підлягає охороні авторського права як твір.
Суд ЄС зауважив: для того, щоб об’єкт можна було класифікувати як «твір» у розумінні директиви 2001/29, необхідно виконати дві сукупні умови:
відповідний об’єкт повинен бути оригінальним у тому сенсі, що він є власним інтелектуальним творінням автора;
лише те, що є вираженням власної інтелектуальної творчості автора, може бути класифіковано як «твір» у розумінні директиви 2001/29.
Водночас, для того, щоб існував «твір» у розумінні директиви, об’єкт, який охороняється авторським правом, повинен бути виражений у спосіб, який дозволяє його ідентифікувати з достатньою точністю та об’єктивністю, навіть якщо це вираження не обов’язково має постійну форму.
Натомість смак харчового продукту буде ідентифікований, в основному, на основі смакових відчуттів і досвіду, які є суб’єктивними і мінливими. Адже вони залежать, серед іншого, від факторів, характерних для людини, яка дегустує відповідний продукт, таких як вік, харчові уподобання і звички споживання, а також від навколишнього середовища або контексту, в якому споживається продукт.
Неофіційний переклад рішення у справі №С-310/17 («Levola Hengelo BV») здійснений Українським національним офісои інтелектуальної власності та інновацій.
