Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, який планує найближчим часом піти у відставку, мав бажання стати наступним генсеком НАТО, але зіткнувся з недостатньою підтримкою всередині Альянсу.
Про це пишеThe Times, яка взяла інтерв'ю у Воллеса напередодні його відставки.
Як пише видання, Воллес сподівався стати наступним генсеком НАТО. Та попри підтримку з боку свого прем'єра Ріші Сунака, який просував цю ідею, Воллес став «жертвою» політиканства всередині Альянсу з боку інших лідерів, які хотіли бачити новим генсеком главу держави або ж жінку.
До того ж його популярності не сприяли його відверті вимоги до європейських країн зробити більше, щоб заплатити за своє членство у НАТО.
«Ви не можете сприймати своїх союзників і партнерів як даність. Ви повинні зробити внесок. Якби всі члени НАТО прирівняли свої пожертви Україні у відсотках від ВВП, ми б мали ще 20 мільярдів фунтів стерлінгів (24,7 млрд доларів) військової допомоги. Та наразі лише 20% витрат НАТО на оборону припадає на членів ЄС», — дорікав Воллес союзникам.
Окрім того, попри теплі слова з Білого дому,
Уоллес не отримав підтримки від американців щодо своєї роботи в НАТО.
«Чому ви не підтримуєте свого найближчого союзника [Британію], коли він висуває кандидата? Я думаю, що це справедливе запитання», — каже британський міністр оборони.
В інтерв'ю The Times, опублікованому 15 липня, Воллес підтвердив, що планує цього року залишити посаду міністра оборони Він обіймав цю посаду за трьох прем'єрів.
Воллес розповів, що хотів би повністю піти з політики і «працювати в барі» або займатися тим, що йому подобається, наприклад, Формулою-1 або кінними перегонами.
19 травня Воллес висловив зацікавленість у тому, щоб стати наступним генсеком НАТО. На початку червня ЗМІ писали, що прем'єр Британії Ріші Сунак намагався переконати Байдена підтримати кандидатуру Воллеса
Розмови про те, хто може стати новим генсеком активізувались на тлі повідомлень про те, що нинішній генсек Єнс Столтенберг мав залишити посаду восени 2023 року після майже 10 років на чолі Альянсу.
Серед інших кандидатів ЗМІ називали віцепрем'єрку та главу Мінфіну КанадиХристю Фріланд, яка має українське коріння і яку хотіли б бачити на посаді США; прем'єр-міністрку Естонії Каю Каллас, президентку Словаччини Зузану Чапутову, експрезидентку Хорватії Колінду Грабар-Кітарович, яких називали кандидатками від ЄС, а також прем'єрку Данії Метте Фредеріксен.
Та врешті наприкінці червня стало відомо, що Столтенберг, ймовірно, залишиться на своїй посаді ще на один рік Таке рішення у НАТО ухвалили для збереження єдності та стабільності на тлі війни Росії проти України.
