Поки що — психологічної. В чому полягають її цілі і задачі?
Потрапляння білоруських літаків на територію Польщі, яке спершу польські офіційні особи не захотіли помітити, а потім, коли було оприлюднено купу фотодоказів від польських громадян, були вимушені визнати це, зрозуміло, не є рядовим"інцидентом".
Варто нагадати спільний «концерт» диктаторів Путіна та Лукашенка, які розповідали байки про «прогулянку» вагнерівців до Польщі, особистий бенефіс Путіна, який раптово згадав, що польські території «подарував полякам Сталін», переміщення пригожинських найманців до Білорусі і тому подібне.
Ясно, що все це є частиною спецоперації. Поки що — психологічної. В чому полягають її цілі і задачі?
Зрозуміло, що проти НАТО кремлівський диктатор воювати не планує. Щоби там не розказували його пропагандисти, немає для цього ні ресурсів, ні спроможностей, та й бажання теж немає. Але він прекрасно розуміє, що підтримка з боку НАТО (навіть така обмежена як зараз) суттєво впливає на принципову можливість досягнення «цілей спецоперації».
Путін не хоче воювати з НАТО, але дуже хоче ізолювати Україну від держав,
що входять до НАТО. Бажано також поставити саме НАТО у ситуацію кризи, яка могла б спровокувати невпевненість, нестабільність і розпад. Для цього як ціль обрали Польщу, не вперше, до речі, а як інструмент — вусатого білоруського стендапера.
Схема, схоже, така. Постійно тримати Польщу у стані «російської» загрози, підкріплюючи її перманентними провокаціями на кордоні. «Прокладка» у вигляді «білоруської влади» дозволяє мінімізувати ризики і робити крайнім саме диктатора з Мінська, якщо розвиток ситуації вийде не бажаним. Путін і тут показує себе боягузом, обіцяючи «напад» на Польщу чужими руками.
Схема, схоже, така. Постійно тримати Польщу у стані «російської» загрозиЛогіка проста. НАТО постійно декларує, що не воювати з Росією. Напад на одну державу НАТО має означати реакцію всіх членів. Отже — війну усіх (разом із США) проти РФ, чого самі США дуже не хочуть. Значить, треба їх провокаціями загнати у ситуацію, коли небажаний вибір буде близьким, а потім запропонувати вибір: ми зменшуємо провокації, а ви — зменшуєте підтримку України.
Звісно, логіка така собі,
але цілком вписується у схему мислення кремлівського диктатора. Зрештою, навіть якщо до такого не дійде, будь-яка демонстрація «слабкості НАТО» у контексті захисту своїх членів — це вже певний козир у грі, яку веде Кремль.
На жаль, поляки поки реагують слабко. Треба просто розуміти, що єдиний дієвий аргумент проти кремлівських — це силовий аргумент. Це вже демонстрував неодноразово Ердоган, якого досі слухають навіть у Кремлі. Збив російський літак? Значить, ти «серйозний хлопець». З тобою можна мати справу.
Поляки мають бути налаштовані на те, щоб збивати білоруські літаки, вбивати бойовиків, які заходитимуть з Білорусі, вбивати одразу і без розмов. Це миттю зупинить будь-які провокації. І жодного нападу на НАТО не буде. Росія просто змінить вектор своїх дій. Бо реально з НАТО вони бояться воювати більше, ніж навіть саме НАТО.
Інакше… Ні, ніякої війни Росії з Заходом не буде, але буде дуже велика криза, наслідки якої з політичної точки зору будуть непрогнозованими.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
