Міноборони Азербайджану оголосило про початок «антитерористичної операції» в Нагірному Карабасі. Заявлена мета — «відновлення конституційного ладу».Відомство вже заявило про жертви з азербайджанської сторони. На мінах в районі дороги Ахмедбейлі — Фізулі — Шуша підірвалися автівки з цивільними та військовими. Також мінометним вогнем поранено двох військових.Міноборони стверджує, що вірменські війська ведуть вогонь із артилерії з позицій, де стоїть російський миротворчий контингент. Вони обстрілюють азербайджанські позиції на Агдамському напрямку.Оборонне відомство Вірменії обстріли заперечує та каже про дезінформацію.Медіа повідомляють про обстріл столиці невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки — міста Степанакерт.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемирʼя і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнаний частиною Азербайджану,
але він заселений вірменами.27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту загинули приблизно сім тисяч людей.У ніч проти 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1 960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони — Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна «змусили» підписати документ, «максимально вигідний» для Баку. У тексті угоди взагалі не згадується статус тих територій Нагірного Карабаху, що залишилися.
