Європейський парламент оголосив номінантів на премію Сахарова за свободу думки у 2023 році. Список оприлюднено на офіційному сайті Європарламенту.
Цього року Європейська народна партія висунула на здобуття премії Масху Аміні та жінок Ірану. Аміні та рух "Жінка, життя, свобода" висунули група Соціалістів та демократів (S&D) та група Renew Europe.
2022 року Іран охопила наймасштабніша хвиля протестів в історії країни. Приводом стала смерть Махси Аміні - 22-річної дівчини, яку 14 вересня 2022 року заарештувала поліція моралі через "публічного недотримання іранських правил носіння хіджабу". Дівчину катували, внаслідок цього вона потрапила до лікарні та померла. Це сталося 16 вересня.
У свою чергу Пятрас Ауштрявічюс, Ханна Нойман та 57 інших депутатів Європарламенту номінували афганських освітніх активісток Марцію Амірі, Парасту Хакіма та Матюлу Вейза.
Група Європейських консерваторів та реформістів висунули на здобуття премії грузинську активістку та держзахисницю Ніно Ломжарія та проєвропейський народ Грузії.
Група "Ідентичність та демократія" висунула кандидатуру Ілона Маска "за викриття практик попереднього керівництва Twitter (тепер X)
".
Група Зелених/Європейського вільного альянсу у свою чергу номінувала правозахисницю та активістку з Уганди Ванессу Накате.
Тіллі Мец та 42 інших депутати Європарламенту висунули кандидатури борців за права людини Вільму Нуньєс де Ескорсія та монсеньйора Роландо Хосе Альвареса Лагоса з Нікарагуа.
Політична "Група лівих" у Європарламенті висунула на здобуття премії Сахарова групу тих, хто бореться за свободу безпечних і законних абортів: Юстину Віжинську, Морену Херейру та Коллін Макніколас.
2022 року премію Європейського парламенту імені Андрія Сахарова "за свободу думки" отримав український народ в особі президента та громадянського суспільства.
Щорічна премія імені Андрія Сахарова "За свободу думки" присуджується окремим особам та організаціям, що захищають права людини та основні свободи, з 1988 року. Її названо на честь радянського фізика та політичного дисидента Андрія Сахарова, призовий фонд становить 50 тисяч євро.
Першим лауреатом премії у 1988 році став президент ПАР та борець із режимом апартеїду Нельсон Мандела. Іншими відомими персонами, які стали лауреатами, були Аун Сан Су Чжі (1990), Кофі Анан (2003), Людмила Алексєєва (2009), Олег Сенцов (2018), Ільхам Тохти (2019). 2021 року премія дісталася лідеру російської опозиції Олексію Навальному.
