Сили оборони України повністю стабілізували лінію фронту під Мелітополем, звівши нанівець наступальний потенціал російських військ та зафіксувавши позиції на Гуляйпільському напрямку.
Однак утримання фронту відбувається в умовах жорсткого технологічного виклику та дефіциту засобів для тотального знищення ворожих тилових комунікацій. Про поточну оперативну обстановку в Запорізькій області розповів командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов («Перун») в ефірі «Громадського радіо».
Читайте також: встиг катапультуватися, але не вижив: деталі загибелі 25-річного льотчика з Мелітопольщини капітана Марата Мамбетова Стабілізація фронту та провал планів окупантівЗа словами комбата, Гуляйпільський напрямок на сьогодні повністю стабілізований. Спроби путінських штурмовиків просунутися вглиб території миттєво купіруються українськими силами, а лінія зіткнення утримується на рівні «легких гойдалок», де ЗСУ регулярно повертають та покращують свої позиції. Зіткнувшись із глухою обороною українських захисників на цій ділянці, російське командування угруповання військ «Дніпро» було змушене визнати тактичний провал.
Як альтернативу окупанти переключили увагу на спроби інфільтрації через висохле русло Каховського водосховища, про що раніше попереджали аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Читайте також: туристичні таблички за 8 мільйонів: як зіпсована окупантами навігація Мелітополя та Кирилівки обернулася кримінальною справою (фото) Мелітополь — ключовий вузол логістики, паралізований ударами ЗСУГоловним фактором, що стримав літній наступ ворога, за словами Філатова, став грандіозний логістичний розгром окупаційних тилів. У літній період українським штурмовикам вдалося намертво заблокувати рух військової техніки та постачання з окупованих Токмака та Мелітополя.
Передові підрозділи російської армії залишилися без боєприпасів та підкріплень, що й стало фундаментом для успішних контратак Сил оборони. Через точкові та нищівні удари по логістичних артеріях загарбники тоді перебували в паніці, а місцеві гауляйтери навіть екстрено обмежували виїзд транспорту з цих тилових баз. Однак утримання такого темпу знищення ворожої логістики впирається в ресурсні обмеження.
«Пізніше, через нестачу засобів та неможливість забезпечити такі обсяги надходжень, ці заходи поступово скоротилися. І зараз, ну, десь на 5 відсотків від того, що було, вони проводяться. Це незначний показник», — констатував Дмитро Філатов.
Технологічна війна дронів
На думку Перуна, попри стабілізацію фронту, ключовою загрозою для українських бійців на позиціях залишається цілодобовий тиск ворожих безпілотників. Військові намагаються точково виявляти та знищувати точки запуску БПЛА противника, однак для повного перелому технологічної ініціативи армії критично не вистачає далекобійних дронів-перехоплювачів та систем радіоелектронної боротьби від західних партнерів. Без масштабного нарощування цих ресурсів утримувати технологічний паритет на південному напрямку стає дедалі складніше.
«Безпосередньо на позиціях — це значний вплив засобів БПЛА противника. Це, на мій погляд, найголовніший виклик. Ми протидіємо точкам запуску безпілотників, але цієї протидії недостатньо, її потрібно нарощувати. Але для цього потрібні всі необхідні ресурси, необхідна підтримка партнерів, певна воля наших виробників до пошуку рішень. І це сьогодні найскладніший виклик для нас», — резюмував Дмитро Філатов.
