Книжковий форум «Відсіч. Без бар’єрів» вдруге відбувся у Житомирі. Цього року він трансформувався як тематично, так і в масштабах: провідною стала тема безбарʼєрності у всіх сферах, а замість однієї локації облаштували цілих шість — і за три дні тут відбулось понад 70 заходів. Серед них були презентації книг та зустрічі з письменниками з різних міст України, перформанси, поетичні слеми, дискусії, публічні інтервʼю, мистецькі музичні проєкти та майстер-класи. Діяв книжковий ярмарок, де були представлені близько 30 видавництв, а загальна кількість відвідувачів сягнула двох тисяч людей.Розповідаємо про найяскравіші події форуму.Інклюзивність та інтеграціяКнижковий форум у Житомирі народився із літературного марафону серед письменників України/Житомирщини «Війна Росії проти України». Марафон зʼявився як конкурсний проєкт 2022 року, і однією з його місій була популяризація поетів та письменників з Житомирщини, розповідає одна з організаторок форуму, голова ГО «Головна сцена» Ніна Рябенко:
«Ми хотіли максимально популяризувати поетів і письменників саме з Житомирщини, зокрема й через театральне мистецтво. Тому разом з Житомирським драмтеатром імені Івана Кочерги заснували марафон. На церемонії нагородження відбулися перші сценічні читання переможців найпершого конкурсу. Відтоді він набрав таких обертів, що в церемонії нагородження перформативна вистава або сценічні читання є основним і обов’язковим елементом».
Тож у перший день Книжкового форуму показали виставу-перформанс, створену на основі творів учасників літературного марафону. Цього року в конкурсі та в самій виставі взяли участь люди з інвалідністю та переселенці.
#СВОЇ: подолати барʼєр незнанняСеред барʼєрів, який намагались подолати — незнання житомирянами «своїх» письменників.
Під час форуму відбулися зустрічі з житомирськими авторами й авторками під назвою #СВОЇ, зокрема з Євгенією Юрченко і Наталією Чісліною, письменником Віктором Васильчуком з Коростеня, авторкою літературного марафону «Відсіч» Вікторією Краснопір, яка представила свою першу збірку поезій, представником Житомирської прозової школи Володимиром Даниленком. Вперше в Житомирі презентували творчість письменника та літературознавця Петра Білоуса.
«Як філологиня, я колись вивчала житомирську прозову школу, але зараз молодь про неї не знає. Хоча під час зустрічі із Валерієм Шевчуком у нас був аншлаг, і серед відвідувачів було багато саме молодих людей. Тому дуже приємно, що люди мають змогу дізнаватися більше про наших авторів і відкривати для себе нові імена»,
— розповіла комунікаційниця форуму Ольга Євменчук.
Ольга Євменчук — комунікаційниця форуму
Утім, географія форуму не обмежувалась уродженцями Житомирщини. Проєкт «Кримський інжир / Qırım inciri», покликаний поширювати літературу кримськотатарською та українською мовами про Крим, представляли Мустафа Аметов (Кіїк) — переможець конкурсу у номінації проза кримськотатарською мовою, а також Костянтин Мельников і Світлана Тараторіна. Вони читали власні твори, які увійдуть до пʼятої антології конкурсу і вийдуть друком у видавництві Старого Лева.
Костянтин Мельников, Світлана Тараторіна, Мустафа Аметов читають твори-фіналісти конкурсу
Читайте також: Оголосили перелік переможців конкурсу «Кримський інжир» 2024
«Цей конкурс — дуже важлива активність, вона стимулює людей обʼєднуватись, говорити про окупацію Криму, підтримувати один одного. У ньому беруть участь люди, які досі перебувають в Криму, і це теж певна складність. До повномасштабного вторгнення навіть були якісь спроби привозити цих людей, попри те, що для них це дуже складно через різні обставин. Тож дуже важливо їх підтримувати», — розповіла Світлана Тараторіна.
Світлана Тараторіна
Світлана презентувала на форумі власні книги «Лазарус» та «Дім солі», які житомиряни розкупили за декілька годин.
Розкупили й книгу Ніка Лисицького «Київ і Морозна Орда». Житомирянка Ірина придбала її для своєї доньки, а для себе — «Доцю» Тамари Горіха Зерня:
«Сподіваюся, візьму автограф у авторки. І у видавництва “Орландо” придбала книгу “Колишнім не читати”. Я її давно хотіла купити, вона про те, як навчитися піклуватися про себе, що особливо актуально зараз, під час війни».
Співзасновниці ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка» Христина Шевченко та Валерія Панасенко привезли на форум єдину збірку поезій Вікторії Амеліної «Свідчення». Вірші, зібрані у цій книзі, Вікторія почала писати після початку повномасштабного вторгнення росіян і писала їх до своєї загибелі від російського ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року.
Читайте також: «Виростуть їй нові сестри, знов співатимуть життя» — як справи Віки Амеліної тривають
«Саме Вікторія Амеліна заснувала цю громадську організацію і безпосередньо провела перший Нью-Йоркський літературний фестиваль у містечку Нью-Йорк на Донеччині у 2021 році. Віка хотіла, щоб молодь була почутою і мала можливості для розвитку та неформальної освіти. У 2023 році планувався цей табір, звісно, разом з Вікою, але вона загинула і ми з командою Нью-Йоркського літературного фестивалю продовжуємо її справу», — розповіла Христина Шевченко.
Валерія Панасенко і Христина Шевченко, співзасновниці ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка»
«Ми приїхали на цей фестиваль, аби поділитися з житомирянами своїм досвідом і дізнатися про їхні потреби. Попри те, що на перший наш захід прийшла молодша аудиторія, аніж ми очікували — це були школярі, нам вдалося знайти спільну мову. Ми виявили, що житомирянам бракує якраз чогось на кшталт “Нью-Йорк кемпу”, і ми радо поділилися своїм досвідом у його організації» — додала Валерія Панасенко.
«Люди, не будьте байдужими»Під час другого дня форуму на вулиці Михайлівській, де була розташована літературна сцена та книжковий ярмарок, прийшло близько двох сотень людей, які влаштували акцію-нагадування про українських військових, які перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими. Співорганізаторка акції Тетяна Гойдик, яка приїхала з Ірпеня, розповіла, що крім житомирян, тут зібралися люди з Києва, Рівного та інших міст України. Доєдналися і військовослужбовці.
Під час акції її учасники скандували: «Люди, не будьте байдужими», а відвідувачі форуму зупинялись і прикладали руку до серця.
Про стосунки під час війни говорили житомирська медійниця, дружина військовослужбовця ЗСУ Тетяна Хмель та психотерапевт Володимир Станчишин, автор книг «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та «Емоційні гойдалки війни». Вони зосередились на питаннях взаємин родин, які отримують кардинально різні досвіди під час російсько-української війни та як людям із цими досвідами шукати точки дотику.
Володимир Станчишин і житомирська медійниця, дружина військовослужбовця Тетяна Хмель
Долати барʼєри у творчості намагались під час майстер-класів. Один із таких провели письменниці Анастасія Нікуліна та Поліна Кулакова.
Зокрема, Поліна поділилась своїм досвідом у подоланні творчої кризи, яка почалась під час пандемії коронавірусу, і поглибилась з початком повномасштабної війни з Росією.
«Мені допомогли зустрічі з читачами, тому що в мене вийшла книга, яку я довго писала, і були живі презентації попри повномасштабну війну. Також допомогло повернення до старого хобі — малювання. Я почала просто для себе щось трохи малювати, і воно допомогло мені краще фокусуватися. Тому такими маленькими кроками повернулася, і вже пишу другу книгу після долання кризи», — розповіла Поліна Кулакова.
Понад півтора року після початку вторгнення росіян не могла писати й Анастасія Нікуліна. Відновитись їй допомогли відгуки та підтримка читачів, а також робота з редакторкою:
«Вона запросила мене у нову збірку, вона називається “Мотанка”, якраз от зараз вийшла. Це збірка 12 історій про проживання життєвого досвіду жінок у часи війни — у вигаданому світі, у реальному світі, у минулому, у наш час. Це збірка фантастичних, міфологічних та містичних текстів. І саме туди я змогла написати перше оповідання після виходу з творчої кризи. І це було саме те оповідання, яке я хотіла написати від початку вторгнення – про те, що я б хотіла зробити з кожним росіянином, який прийшов на нашу землю. Це вийшло у жанрі темного фентезі, темної міфології. І я максимально хочу, щоб це слово працювало».
Письменниці Поліна Кулакова й Анастасія Нікуліна
Однією із найяскравіших подій третього дня книжкового форуму стала зустріч із письменницею Тамарою Горіха Зерня, авторкою роману «Доця» про окупований Донецьк. Аби поспілкуватися з нею, люди годину стояли під сонцем біля літературної сцени,
а потім утворили чималу чергу до ятки видавництва «Білка», де можна було придбати книгу та отримати автограф авторки.
В планах — розширення форматуЗагалом люди охоче купували книги та тішились, що в Житомирі реалізовують такі проєкти, як книжковий форум «Відсіч. Без барʼєрів».
«Дуже подобається, що місто Житомир популяризує книгу, читання, — говорить Сергій. — Бо книга — це не лише психоемоційне розвантаження в наш непростий час, це ще й пізнання чогось нового. Дуже класно, що такий захід в серці нашого міста організований».
У планах організаторів форуму — продовжувати тему безбарʼєрності наступного року, а також зробити декілька паралельних проєктів, розповідає організаторка Ніна Рябенко:
«Хочемо організувати окремо “Відсіч. Крим”. Нині у нас багато кримчан в Житомирі проживає і ми хочемо цей сегмент теж охопити. Тому я дуже рада співпраці з “Кримським інжиром”. Також хочемо організувати проєкт “Відсіч. Діти”, бо побачили, що запит настільки великий, що його просто потрібно робити. Є запит і на окремий напрямок з військовими на військову тематику. Але цей великий форум, річний, лишатиметься у тематиці “Без барʼєрів”, бо вона справді масштабна і до неї треба готуватися цілий рік».
Читайте також: Харківські митці у Франківську, або як минув фестиваль про (не)релоковану культуру
The post «Відсіч. Без бар’єрів»: яким був другий книжковий форум у Житомирі appeared first on Читомо | Культура читання і мистецтво книговидання | Усе про книги.
