У відповідь прокурор прокурор анонсував, що подальші засідання в паливній справі будуть ще цікавішими. Адже коли суд дійде до розгляду негласних слідчих дій із записами телефонів та розпорядженнями кому і скільки заливати пального, тоді і стане зрозумілим, де воно ділось. «На цьому паливі їздило пів Бердичева», – такими словами прокурор підсумував свій короткий спіч.
Але, про все по-порядку.
Вчора в Бердичівському суді відбулось, напевно, найдовше засідання у так званій «паливній» справі. Розпочалось воно об одинадцяті годині ранку, а закінчилось після вісімнадцятої вечора, перериваючись на годинну обідню перерву та п’ятнадцяти хвилинну – на «мінування» будівлі суду.
На засіданні сьогодні не приходив представник потерпілої сторони, роль якого грає секретар міської ради Богдан Коляда та один з адвокатів (який захищає Руслана Квятківського), був весь цей час на відеозв’язку з іншого міста.
Суд продовжив етап дослідження письмових доказів, та за сьогодні зміг закінчити досліджувати восьмий том та розпочати том дев’ятий. Всього у цій кримінальній справі слідчі з прокурорами змогли зшити цілих 17 томів,
але 12 і 13 – це покази свідків, а їх будуть повторно допитувати в суді, тому їх покази читати не будуть. А в останніх томах теж, як сказали адвокати, мало реальної інформації, тож саме зараз розглядаються чи не основні документи та докази.
Більшу частину восьмого тому зайняла розповідь про те, що слідчі та прокурори надали зібрані ними докази для спеціалістів з аудиторської служби, щоб ті змогли відповісти на питання, чи є тут порушення бухгалтерських правил, і чи можна з них догадатись, куди поділось паливо. Напевно, прокурори хотіли підстрахуватись, чи просто не були впевнені у своїх висновках, тому й запросили в справу ще й аудиторів. А може просто, щоб в ній було більше різних паперів.
Та на більшу частину запитань аудитори дали відповідь, що порушень законодавства не виявили. Але й зрозуміти, де ділось паливо на основі наданих доказів, не змогли. Майже на кожне запитання чи відповідь Артем Азізов давав ще й свій коментар, який часом був досить грунтовним і тривалим, тому дослідження документів було зовсім не швидким.
Головною інтригою цього тому стало те,
що до документів прокурор не додав постанову про вилучення в якості речових доказів 77 тон дизпалива згідно з протоколом огляду від 30.05.2022, а доклав лише аналогічну постанову з протоколом огляду від 01.07.2022, який виявив наявність лише 45 тон палива.
Дискусія про ці два огляди, по суті, продовжилась і при розгляді документів дев’ятого тому. А закінчилась пафосними заявами Азізова і його адвокатів про те, що ось і настав момент істини. Мовляв, якщо 30 липня слідчий поліції зафіксував у чотирьох ємностях сумарно наявність 77 тон палива і опечатав їх, а потім, через місяць перевірив в присутності багатьох свідків, що бирки на ємностях цілі, а палива стало на 32 тони менше, значить слідчий в цьому і винуватий. Ну, або прокурор, або ще хтось із невстановлених осіб. Точне обгрунтування та формулювання позиції Азізова можна почути у відеозаписі його останнього виступу на вчорашньому засіданні.
А коротку відповідь прокурора (див. перший абзац замітки) можна почути тут:
Якщо сумувати ці дві позиції разом і трохи пофантазувати, то можна припустити, що ситуація розвивалась так. Спочатку всі причетні брали надане пальне для різних потреб життєдіяльності міста, потім дізнались про майбутні перевірки, і в ємностях стало пального рівно стільки, скільки отримали і, як би, зовсім не використовували. Перевірка 30 травня саме стільки його і засвідчила. А потім, думаючи, що більше перевірок не буде, в ємностях кількість пального знову зменшилась до реальної. І тут, бац, а його знову взяли і перевірили.
Звичайно ж, це тільки фантазії, а як було насправді встановить суд, хоч для цього і знадобиться йому, мабуть, ще не один рік.
