За цей тиждень там уклали і зварили нові труби на першій ділянці від вулиці Різдвяної до провулку з незрозумілою назвою (чи то Карла Маркса, як на гугл-картах, чи то Грушевського, чи то Різдвяний) і прорили нову траншею вже до вулиці Богдана Хмельницького.
Екскаватор копає дуже обережно, адже в землі багато інженерних мереж, які часом навіть не вказані на кресленнях. Поки вибраний грунт з асфальтом один ЗІЛ перевозить на місце складування, екскаваторник і бригада будівельників обговорюють подальші дії..
Як ми вже писали будівельники в Бердичів приїхали з Донецької області, і дуже переймаються за обстановку в рідних містах. Так, один з жителів Слов’янська бідкався, що вчора був чи не найбільший з 22 року обстріл, і тому він дуже переживає за рідних.
Погода теж не дуже сприяє швидкому темпу робіт, бо одяг з цієї мряки стає вологим, а побутові умови в працівників не найкращі, і сушити його практично ніде. Траншея швидко заповнюється водою, яку потрібно постійно відкачувати.
На місце реконструкції вже привезли бетонні круги для нових розподільчих колодязів, і доведеться чимало потрудитись, щоб в них із старих труб перейти на нові. Старі, напевно, так і залишаться на глибині закопаними, адже виймати їх з під нових навряд чи хто буде.
Зрозуміло, що до проектної дати завершення робіт 31 жовтня нового водогону на Садовій ще не буде, але якщо не зупиняти хоча б такий темп просування (і не завадить зима), то до нового року, можливо й все буде завершено (крім асфальту, звісно ж).
