17 жовтня у Бердичеві відбулася траурна церемонія прощання з Владиславом Гуславським який був мобілізований три місяці тому та загинув у зоні бойових дій на Донеччині.
Владислав народився 6 серпня 1996 року в Бердичеві. Його батько рано пішов з життя, і вихованням хлопця та його молодшого брата опікувалася мати. Після навчання у 11-й школі Владислав освоїв професію столяра, але найбільше захоплювався автомобілями та механізмами. Після роботи на різних підприємствах він став таксистом і дуже любив свою справу.
У червні 2025 року Владислав був мобілізований і служив водієм зенітно-ракетного взводу у 95-й Житомирській десантно-штурмовій бригаді. Незважаючи на хворобливий стан здоров’я та складні умови служби, він сумлінно виконував свої обов’язки.
Тиждень тому його мати отримала трагічну звістку: Владислав героїчно загинув під час стрілецького бою у Покровському районі Донецької області.
На прощанні в Будинку офіцерів виступили представники міської влади та спілки сімей загиблих, а сусідка, яка знала Владислава з дитинства, поділилася спогадами про його доброту та чуйність. Поминальне богослужіння пройшло в кляшторі Босих Кармелітів та на військовому секторі міського кладовища.
Вічна пам’ять Герою який віддав своє життя за незалежність України.
