Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №240/15671/25, яким визнав протиправною відмову територіального центру комплектування у наданні відстрочки від призову під час мобілізації чоловікові, на утриманні якого перебувають троє неповнолітніх дітей, двоє з яких — його пасинки.
Суд дійшов висновку, що за наявності смерті біологічного батька дітей та фактичного проживання однією сім’єю вітчим може вважатися таким, що утримує трьох дітей до 18 років у розумінні пункту 3 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас суд не підмінив дискрецію ТЦК — рішення комісії скасовано з обов’язком повторного розгляду заяви з урахуванням правової оцінки суду.
Обставини справиПозивач — військовозобов’язаний, батько однієї неповнолітньої дитини, народженої у шлюбі. У 2022 році він одружився з жінкою, яка від попереднього шлюбу має ще двох дітей. Біологічний батько цих дітей помер.
У червні 2025 року чоловік звернувся до ТЦК із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — як особа,
на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років.
До заяви він долучив, зокрема:
- свідоцтва про народження дітей;
- свідоцтво про шлюб;
- свідоцтво про смерть біологічного батька пасинків;
- довідку органу місцевого самоврядування про спільне проживання та утримання дітей;
- інші ідентифікаційні документи.
У відзиві відповідач наголошував:
- вітчим не є батьком у розумінні безумовного обов’язку утримання;
- позивач не довів, що інші родичі не можуть забезпечувати дітей;
- добровільна матеріальна допомога не тотожна «утриманню» в сенсі Сімейного кодексу.
1. Підстава для відстрочки
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон №3543-XII), не підлягають призову під час мобілізації військовозобов’язані,
на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів).
2. Статус вітчима
Суд проаналізував норми Сімейного кодексу України: статтю 180 — щодо обов’язку батьків утримувати дитину; статтю 260 — право вітчима брати участь у вихованні; статтю 268 — обов’язок вітчима утримувати пасинка/падчерку, якщо у них немає батьків або вони не можуть надавати належне утримання.
Встановлено, що біологічний батько дітей помер. Позивач проживає з дітьми однією сім’єю, що підтверджено довідкою органу місцевого самоврядування.
Суд також послався на правову позицію Конституційного Суду України (рішення від 03.06.1999 №5-рп/99) щодо широкого розуміння поняття «член сім’ї», яке охоплює осіб, що спільно проживають і ведуть спільне господарство, незалежно від кровного споріднення.
3. Обов’язок комісії перевіряти підстави
Окремо суд звернув увагу на Порядок №560, який зобов’язує комісію:
- аналізувати подані документи;
- за потреби направляти запити до державних органів;
- використовувати дані електронних реєстрів;
- перевіряти достовірність відомостей.
що комісія здійснила належну перевірку або використала механізми міжвідомчої взаємодії. Відтак рішення було визнано таким, що ухвалене без урахування всіх обставин і без належного балансу між публічним інтересом та правами заявника.
Що вирішив судСуд визнав протиправним та скасував рішення комісії ТЦК про відмову у наданні відстрочки; зобов’язав комісію повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, викладеної у рішенні; відмовив у задоволенні вимоги безпосередньо зобов’язати надати відстрочку, вказавши, що суд не може підміняти дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень; стягнув з відповідача судовий збір.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA а також на наш VIBER сторінку у Facebook та в Instagram щоб бути в курсі найважливіших подій.
