У Зеленому Гаю Малинської громади залишилося 11 будинків і один постійний мешканець. Це 61-річний ветеран російсько-української війни Анатолій Возненко Тут він народився, провів дитинство, а після війни знову повернувся додому. Історію Анатолія 2 вересня показало Суспільне Житомир у новому сезоні проєкту «Забуті».
Так виглядають зараз покинуті хати у селі Зелений Гай. Малинська громада, Житомирщина. Суспільне Житомир Міськрада теж офіційно вказувала: у селі одна людинаСубота Онлайн перевірила дані Малинської міської ради. На офіційній сторінці Недашківського старостинського округу, до якого входить Зелений Гай, ще в листопаді 2024 року було зазначено: «На даний час в селі проживає один житель».
Село Зелений Гай, Малинська громада, Житомирщина, 20 березня 2026 року. Суспільне Житомир Сам Зелений Гай нікуди адміністративно не зник. Він і зараз входить до Недашківського старостинського округу разом із Недашками, Ксаверовом, Вишнянкою, Савлуками та Руднею-Калинівкою. Державний портал «Децентралізація» також продовжує вказувати його серед населених пунктів Малинської громади.
Покинута вулиця у селі Зелений Гай. Малинська громада, Житомирщина, 20 березня 2026 року. Суспільне Житомир Після війни Анатолій повернувся туди, де виріс Анатолія вперше мобілізували у 2015 році. Він воював на Донеччині. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік знову пішов до війська, воював на Бахмутському напрямку та потрапив до госпіталю. Після поранення повернувся у Зелений Гай. Міське життя, розповів ветеран журналістам, його виснажує. Про рідне село він сказав значно простіше: «А тут мені спокійно»
Анатолій Возненко біля вулика. Село Зелений Гай, Малинська громада, Житомирщина, 20 березня 2026 року. Суспільне Житомир У Зеленому Гаю Анатолій тримає невелике господарство. Має город, сад, бджіл і кота. Вулики після повернення з госпіталю йому подарував товариш. На землі чоловік вирощує картоплю, помідори, огірки, цибулю, сіє жито та пшеницю.
Сад Анатолія Возненка. Село Зелений Гай, Малинська громада, Житомирщина, 20 березня 2026 року. Суспільне Житомир До магазину і фельдшера — понад три кілометри Магазину, школи чи медпункту в Зеленому Гаю немає.
Найближчі магазин, школа та фельдшерський пункт розташовані в Недашках — більш ніж за 3,5 кілометра. До лікарні у Малині — близько 29 кілометрів. Водночас повз село, за даними Суспільного, щодня проходять автобуси Житомир — Базар та Київ — Овруч. Тобто Зелений Гай майже спорожнів, але повністю від транспортного сполучення не відрізаний.
Покинута будівля у селі Зелений Гай. Малинська громада, Житомирщина, 20 березня 2026 року. Суспільне Житомир
Читайте також:
«Їдемо навмання»: жителі Малинської громади просять автобус до Коростеня
Чи може село з одним жителем просто зникнути з карти Ні, автоматично цього не відбувається. За чинним законом населений пункт може бути ліквідований через знелюднення, якщо в ньому немає жодного зареєстрованого або задекларованого місця проживання і після вибуття останньої зареєстрованої людини минуло щонайменше три роки. Рішення про ліквідацію ухвалює Кабінет Міністрів на підставі відповідного подання. При цьому закон окремо уточнює: навіть ліквідація населеного пункту не припиняє права власності людей на будинки чи іншу нерухомість, яка там розташована. Такий порядок діє з 2024 року. Чи зареєстроване місце проживання Анатолія Возненка саме в Зеленому Гаю, у відкритих джерелах не зазначено. Але формально село сьогодні існує і залишається у складі Малинської громади. Колись у Зеленому Гаю було близько двох десятків хат. За архівними даними, у листопаді 1943 року тут жили 16 сімей. Тепер лишилося 11 будинків і один мешканець.
Важливі історії Житомирщини — поруч із вами. Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
