Спецпризначенець, який приїхав з Шрі-Ланки, щоб стати на захист України, познайомився у Житомирському шпиталі із місцевою медикинею й разом вони створили сім'ю.
Історія подружжя розповідає Суспільне.
У 2023 році Даріджу Біянвіледж Упул зі Шрі-Ланки приїхав в Україну, щоб захищати її від вторгнення російських військ. На фронті він отримав важке поранення, внаслідок якого потрапив до Житомирського шпиталю. Там чоловік познайомився із місцевою медикинею Валентиною Бондарчук.
Вже з першої зустрічі вони сподобалися один одному. Попри те, що ветеран і медикиня розмовляли різними мовами, розуміли одне одного з півслова, згадує жінка. Зі її слів, англійську мову вона вивчала колись у школі, а Упул на той момент знав лише декілька слів українською.
Читайте також:
Пройшов німецький полон. 102-річний ветеран Другої світової свій день народження відзначив на колишньому аеродромі, де він служив у 1943-у «Він тоді лікувався після складного поранення на полі бою на одному із військових напрямків. А я як депутатка громади від нашого округу привозила гуманітарну допомогу до лікувального закладу.
І тоді я вперше його побачила. Ми поспілкувалися. І одразу обоє відчули, що ми симпатизуємо один одному. Тоді ми спочатку подружилися. А вже потім все якось само собою закрутилося. Ми почали переписуватися за допомогою гугл перекладача», — пригадала історію знайомства Валентина Бондарчук.
Даріджу Біянвіледж Упул — колишній кадровий військовий зі Шрі-Ланки. Спочатку чоловік служив в інтернаціональному легіоні.
6 травня 2024 року, після першого поранення, пішов служити у 66-ту окрему механізовану бригаду імені князя Мстислава Хороброго. До приїзду в Україну Упул мав бойовий досвід — служив у професійній армії своєї країни та брав участь у міжнародних миротворчих місіях.
В Україні він воював на Донецькому напрямку. За те, що вивів побратимів з оточення при виконанні бойового завдання, 31 липня 2024 року був нагороджений «Лицарським Хрестом».
13 вересня 2024 року отримав друге поранення. За словами чоловіка, він не бачить на одне око та не чує на одне вухо, а також переніс чотири операції. Проходив лікування та реабілітацію у Дніпрі, Харкові, Києві, потім у Житомирі.
Читайте також:
«Дуже класно рухається». Колишній азовець станцював на протезах в роздягальні збірної з парахокею — відео Пара разом вже понад три роки, а зовсім нещодавно вони переїхали у село Будо-Бобровиця Барашівської громади Звягельського району. Спочатку, каже Валентина, трохи з пересторогою думала про те, як сприймуть іноземного чоловіка.
«Це ж село. А потім діти приїхали і познайомилися з ним. Почали балакати, всі познайомилися. Онуки його люблять без пам’яті. Влітку вони тут. Він їх навчає бойових прийомів. У футбол з ними грає, у волейбол. Шукає різні розваги для них, грається з ними», — розповіла Валентина.
Упул, додає жінка, вивчає українську мову, цікавиться культурою, допомагає по господарству та смачно готує. Сусіди чоловіка сприйняли приязно, він всім до вподоби. За словами одного з мешканців Миколи, ветеран береться за всю роботу, яка є у селі.
Упулу ж подобається Україна та її культура, а сам він хоче «стати справжнім українцем».
Читайте також:
25-річний український ветеран освідчився коханій на стрілецькому полігоні — відео
