Юлія Голуб — дружина зниклого безвісти військовослужбовця Олександра Голуба. За словами жінки, її чоловік, майор 30-ї окремої механізованої бригади, загинув , однак його тіло не знайшли, тому офіційно він досі вважається зниклим безвісти. Наразі Юлія сама виховує трьох дітей, двоє з яких мають інвалідність. Підтримувати моральний стан їй допомагає творчість: жінка пише тексти для пісень, а її донька виконує їх у музичній школі.Одну з пісень Юлія Голуб написала про зниклих безвісти військовослужбовців. Тепер її донька Еліна виконує ці пісні на сцені. За словами Юлії, творчість допомагає їй відволікатися від переживань і підтримувати дітей.
Юлія розповіла, що писати тексти для пісень почала під час повномасштабного вторгнення. Вперше спробувати написати слова до музики їй запропонувала вчителька доньки.
«Я саме привезла дрова, ношу змучена, і вона телефонує, каже, що награє мені мелодію, а я напишу слова. Приспів мені одразу в голові склався. Я написала їй першу пісеньку», — розповіла Юлія Голуб.
Після цього, розповіла Юлія, вона написала ще сім дитячих пісень та кілька дорослих.
Тоді її чоловік ще був живий.
«Тоді ще чоловік мій був живий, а я йому ніби напророчила цією піснею. Але таке життя. Я не знала, що так буде», — сказала Юлія.
Олександр Голуб брав участь в антитерористичній операції у 2015 році. У 2016 році почав працювати на каменеобробному заводі в селищі Нова Борова. За словами Юлії, у перший день повномасштабного вторгнення чоловік вирішив знову стати на захист України.
«Перший рік він у нашому військкоматі прослужив, але потім перевівся, бо хотів туди. Він був колись на "нулі", він знав, що може допомогти там хлопцям. Тут, при військкоматі, я бачила, він завжди був пригнічений, що робить не ту роботу. Я не стала заперечувати, бо розуміла: хто, як не він, захистить нашу сім'ю», — розповіла жінка.
Олександр, за словами Юлії, був добрим і турботливим чоловіком. Вона згадує, що він завжди дбав про родину і не чекав, поки його про щось попросять.
«Він не чекав, коли його щось попросять. Я навіть не купувала собі шкарпетки — у мене завжди на полицях їх було багато. І от нещодавно я перебирала речі, до мене дійшло, що шкарпеток немає,
і я плакала через це. А він мені і тепленькі, і з котиком. Постійно про мене піклувався. Він дуже добрий був, нікого не ображав, навіть поганих слів не вживав», — поділилася спогадами Юлія Голуб.
Олександр Голуб служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького на посаді заступника командира з психологічної роботи та мав звання майора, розповіла Юлія. 26 жовтня 2025 року він зник безвісти на Донецькому напрямку. Про це жінці повідомили у військкоматі. Водночас, за словами Юлії, командир повідомив їй, що Олександр загинув.
«Торік, 26 жовтня, під час авіаудару надважкою 500-кілограмовою бомбою, яка впала в бліндаж, він і ще троє чоловіків загинули. І після цього він вважається зниклим безвісти, бо решток немає. Він рахується зниклим безвісти, поки суд не встановить факт того, що він загинув», — сказала Юлія.
За словами військового адвоката Сергія Дубка, визнати зниклого безвісти військовослужбовця загиблим у судовому порядку можна після того, як мине шість місяців від дати завершення бойових дій на території, де він зник.
«У нас є постанова,
де чітко прописується населений пункт, де завершені бойові дії або активні. Коли ми бачимо, що бойові дії там, де військовослужбовець зник безвісти, завершені, тоді відраховується шість місяців з дати, яка зазначена у постанові, і в судовому порядку можна визнавати військовослужбовця загиблим», — пояснив Сергій Дубок.
Після зникнення чоловіка Юлія залишилася сама з трьома дітьми. Двоє з них мають інвалідність, розповіла жінка. Тепер вона самостійно займається побутом і виховує дітей. Каже, підтримку знаходить у них та в творчості доньки.
«Наша донька продовжує ходити в будинок культури, навчатися, бере участь у багатьох конкурсах. Найбільше вона мене радує своєю творчою натурою, яка мене підтримує. Це мені розрядка, щоб відганяти погані думки. Я не завжди усміхнена. Це на людях роблю усмішку і здаюся безтурботною. Мене це все пригнічує. Я дуже хвилююся, бо мені здається, що на мені лежить моральний борг — віднайти рештки чоловіка і змогти їх поховати», — сказала Юлія.
Юлія Голуб розповіла, що 30 серпня 2026 року на майдані Рад у Черняхові за ініціативи рідних загиблих військовослужбовців встановили пам'ятне дерево на честь зниклих безвісти жителів громади. Серед них — ім'я Олександра Голуба, який зник безвісти у селі Васюківка Донецької області.
Раніше Суспільне розповідало про Надію Мургу, яка півтора року шукала свого чоловіка Василя, який у листопаді 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання на Курщині. У червні 2026 жінка дізналася про його загибель. До цього Надія разом із донькою виходила на акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти та допомагала іншим родинам не припиняти пошуки. Після смерті чоловіка вона продовжує очолювати спілку «Вірні» та підтримувати тих, хто досі чекає на повернення своїх рідних.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
