6 жовтня 1902 року біля нової станції Коростень зібралися залізничники, місцеві жителі та духовенство. Біля привокзальної каплиці відбувся молебень з нагоди відкриття залізничного руху. Того дня Києво-Ковельську магістраль офіційно передали в експлуатацію Південно-Західній залізниці. Для тодішнього Іскоростеня це виявилося значно більшим, ніж просто поява колій і вокзалу: станція стала одним із факторів, які змінили саме місто. Цю дату та подробиці відкриття фіксує історико-архітектурний опорний план Коростеня. У документі станцію прямо називають важливим містоутворюючим фактором, який швидко набув промислового й економічного значення.
Паровозне депо ст. Коростень,
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр. 6 жовтня був не днем першого потяга Потяги з пасажирами, багажем і вантажами почали регулярно пропускати Києво-Ковельською лінією ще 10 березня 1902 року У вересні магістраль оглянула спеціальна комісія Міністерства шляхів сполучення і визнала будівництво завершеним. А вже 6 жовтня 1902 року дорогу офіційно передали управлінню Південно-Західної залізниці. Саме з цією датою пов’язане урочисте відкриття й освячення станції Коростень біля каплиці, яку залізничники звели на добровільні пожертви.
Житлові бараки станції Коростень (вулиця Вокзальна),
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр. Збереглося фото молебню і перший розклад До наших днів дійшла рідкісна фотографія того дня. На ній — спільний молебень біля каплиці при станції Коростень 6 жовтня 1902 року
Спільний молебень біля каплиці при станції, з нагоди відкриття залізничного руху через
ст. Коростень, 6 жовтня 1902 року Ще одна цікава річ збереглася в ілюстрованій історії міста: перший розклад руху поїздів через Коростень, надрукований у газеті «Киевлянин» 4 жовтня 1902 року — за два дні до офіційної церемонії.
Перший розклад руху поїздів по станції Коростень. З газети «Києвлянін» від 4 жовтня 1902 року Сьогодні це виглядає як невелика історична деталь. Але для поліського містечка початку ХХ століття сам факт, що тепер можна було відкрити газету і побачити час проходження поїзда через Коростень, означав зовсім інший зв’язок із Києвом, Ковелем та іншими містами. 
Залізниця почала змінювати сам Коростень У другій половині XIX століття Іскоростень залишався невеликим провінційним містечком. За даними Енциклопедії сучасної України,
тут було 102 двори і 1028 жителів Після появи магістралі зростали транспорт, торгівля і промисловість. Історико-архітектурний план міста наводить уже 3200 жителів наприкінці 1904 року а у 1906 році — 3909.
Привокзальна площа ст. Коростень,
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр. На той час у містечку діяли десятки крамниць та оптові склади, працювали підприємства з обробки деревини, майстерні, а у 1904 році почав роботу фарфоровий завод. Залізниця була потрібна не лише пасажирам. Вона відкривала значно простіший шлях для сировини, готової продукції, пошти й вантажів. Для місця, де раніше сполучення значною мірою залежало від звичайних доріг Полісся, це була принципова зміна. 
З проміжної станції — у великий залізничний вузол Спочатку Коростень був проміжною станцією III класу на магістралі Київ — Ковель. Але на цьому розвиток не закінчився. У 1915–1916 роках з’явилися нові залізничні напрямки, зокрема на Житомир та Овруч. Поблизу міста спорудили станцію Коростень-Подільський і паровозне депо. Територія забудови почала розширюватися у бік залізниці.
Так Коростень поступово перестав бути просто однією зі станцій на маршруті Київ — Ковель і перетворився на великий вузол, у якому сходилися кілька напрямків. Офіційний туристичний портал міста сьогодні прямо пов’язує формування сучасного Коростеня із залізничною станцією. А в 1926 році Коростень отримав статус міста.
Післявоєнний стан площі, кінець 40-х років Як виглядав Коростень залізничний через шість десятиліть Історію цього перетворення добре видно не тільки в документах, а й на фотографіях. «Субота Онлайн» раніше публікувала світлину залізничної станції Коростеня 1964 року з фондів Державного архіву Житомирської області. Між молебнем біля невеликої станційної каплиці у 1902 році та тим Коростенем, який ми бачимо на фотографіях другої половини ХХ століття, — кілька поколінь залізничників, нові лінії, депо, промислові підприємства і місто, яке розросталося навколо одного з головних транспортних вузлів Полісся. Саме тому 6 жовтня 1902 року для Коростеня — значно більше, ніж дата з історії Південно-Західної залізниці. Цього дня офіційно запрацювала інфраструктура, яка на десятиліття визначила напрямок розвитку міста. 
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Укрзалізниця» запустила оновлений після ремонту дизель-поїзд «Коростень — Вінниця» Через понад 120 років після появи магістралі Коростень залишається важливим залізничним центром Житомирщини.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство? Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
