Криваві події розгортались на території всієї України в 1941 році. На Бердичівщині було страчено 546 осіб, згодом у районі села Бистрик було розстріляно близько двох тисяч осіб. Німецькі загарбники провели тотальну зачистку, не пощадивши нікого. Навіть дитячий плач не розчулив жорсткі серця вбивць.
Кожного року траурна подія скликає всіх бердичівлян вшанувати пам'ять загиблих земляків. Покладання квітів і мітинг-реквієм відбулися 15 вересня на вулиці Молодогвардійській, на березі річки Гнилоп'ять. Представники міської влади на чолі з Мазуром Василем Костянтиновичем, чиновники, єврейська община міста Бердичева та студентська молодь, прийшли вкотре пригадати і віддати шану невинно загубленим душам.
Нині у Бердичеві є свідки тих страшних подій. Попри все вони вижили і нині доносять історичну правду до підростаючого покоління. І не важливо, як би не писали Голокост чи Холокост - це не зменшить того жахливого болю і тих втрат, яких зазнав єврейський народ в роки гітлерівської окупації. Трагедія єврейського народу – це одна з найбільш кривавих і жорстких сторінок війни. Пам'ять про Голокост потрібна ще й для того, щоб наші нащадки не стали жертвами чи палачами. Головне, щоб молодь пам’ятала про людей, які поплатилися життям ні за що… Аліна ЯКУБИШИНА БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ
