На Житомирському бронетанковому заводі у Новогуйвинському новий керівник. Нещодавно на посаду директора цього підприємства було призначено пана Михайла Мосіна. Що це за особистість і як проявив себе на попередніх керівних посадах колишній мешканець Херсонщини, можна дізнатися із нижче наведених фактів. Михайло Мосін за освітою - інженер-механік та магістр ділового адміністрування. Його останнім місцем роботи було державне підприємство "Українські спеціальні системи зв'язку", де він працював першим заступником генерального директора. Битва за службу порятунку Як відомо Урядовим Розпорядженням від 4 березня 2004 року перед МНС було поставлене завдання модернізації операторських центрів диспетчерських служб 01 із наступним створенням на їхній базі служби екстреної допомоги населенню, з присвоєнням їй загальноєвропейського індексу 112 - відповідно до вимог УЄФА до Євро-2012. Чиновники розгорнули справжню війну за державне підприємство "Українські спеціальні системи зв'язку", котрому міністерство офіційно доручило реалізацію створення служби 112. 10 червня 2008 року міністерським наказом Михайло Мосін призначався виконуючим обов'язки голови ради директорів підприємства.
Це при тому, що такий орган, як рада директорів, статутом "УССЗ" не передбачений. Виконуючим обов'язки генерального директора на той момент був його заступник Юрій Васильєв. Він офіційно відмовився віддати статут і печатку, про що було складено відповідний акт. Трудовий колектив також стіною став на захист свого керівника: працівники відмовилися проводити збори, і всі як один написали заяву про звільнення за власним бажанням. Через якийсь час після описаних подій Михайло Мосін дійшов висновку, що особи, зацікавлені у встановленні контролю над "Українськими спеціальними системами зв'язку", використовують його втемну. Він вирішив оприлюднити безпрецедентний документ, до якого, судячи з усього, доклали руку справжні професіонали в нелегкій рейдерській справі, - покроковий план заходів щодо захоплення підприємства (копія документа додається до статті). Він передбачав два варіанти розвитку подій - силовий і м'який. - У цьому плані розписані сприятливі й не сприятливі для захоплення чинники, - каже Михайло Мосін. - Серед сприятливих часто згадується адміністративний ресурс.
Серед несприятливих - підтримка преси і телебачення. Крім того, окремою графою проходили фінансові витрати, у тому числі хабарі співробітникам міліції та суддям. Загальна сума хабарів - 61 тис. дол. По суті, саме в таку суму рейдери оцінили це наукоємне підприємство з унікальним інтелектуальним потенціалом. Трохи про ціну питання. На реалізацію згаданої Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки, у рамках якої створюється "служба 112", державний бюджет виділяє не такі вже малі гроші: у 2006-му - 11 млн. грн., 2007-му - лише 9,7 млн. грн., а в 2008-му - вже 36,4 млн. грн. Проектом держбюджету на 2009 рік передбачено виділити на ці цілі цілих 151 млн. грн. Усього ж міністр Володимир Шандра оцінив вартість проекту "служби 112" у 650 млн. грн., які необхідно вкласти до 2012 року. Головним підприємством з розробки технічних рішень у рамках Комплексної програми, нагадаємо, є "Українські спеціальні системи зв'язку". Отже, поборотися було за що. gazeta.dt.ua За часів Януковича претендент на посаду міг не мати фаху або досвіду роботи - головне,
щоб він був з Донецька. Сьогодні Донецьк уже не актуальний, та регіональний принцип підбору кадрів нікуди не зник. Наприклад, нових менеджерів для української оборонки шукають і знаходять виключно на Херсонщині. Нещодавно громадськість дізналася про фінансові оборудки на Житомирському бронетанковому заводі. Суд встановив, що керівники державного підприємства "розпиляли" майже 18 мільйонів гривень. Керівників з Житомирському заводу, які розтринькали державні гроші, звільнили. Виконувати обов'язки директора оборонного підприємства призначили такого собі Михайла Мосіна. В "Укроборонпромі", до якого структурно належить ЖБТЗ, йому одразу зробили гарну рекламу. Мабуть, у державному концерні сподіваються, що новий директор наведе на підприємстві лад і покладе край корупційним оборудкам. Та у "Слідства.Інфо" є факти, що можуть свідчити про протилежне: Михайло Мосін скоріше створює схеми, аніж руйнує їх. Його менеджерські здібності добре пам'ятають у рідному Херсоні. Михайло Мосін У 2011-му Михайло Мосін очолив КП "Херсонелектротранс", яке забезпечувало обласний центр електротранспортом - тролейбусами.
Його працівники називають дворічний період керівництва "талановитого менеджера" як час найбільшого занепаду підприємства. Щоб домогтися виплати зарплатні, транспортники кілька разів вдавалися до страйку. Кількість тролейбусів, які виходили на лінію, неухильно зменшувалася. У місті почалися проблеми з громадським транспортом. При Мосіні "Херсонелектротранс" швидко накопичував борги. Було розпочато процедуру банкрутства комунального підприємства, про що розповідає його нинішній директор Олексій Рибак. Зокрема, він зазначив, що борги перед пенсійним фондом становлять майже 7 мільйонів гривень. Та навіть у скрутний для підприємства час його колишній очільник думав не про те, що Херсон може залишитися без електротранспорту. Він більше дбав покращення для себе. За схожою схемою ремонтувалися й міські контактні лінії. За паперами далеко не дешеві роботи начебто виконувала київська фірма "Печерськ-інвестбуд". Насправді ж - працівники самого "Херсонелектротрансу". За ЦЕ "покращення" Михайло Мосіна судили. "Слідством було встановлено, що керівник підприємства Мосін наприкінці 2012 року вніс до документів про виконання договірних зобов'язань з приватним підприємством "Печерськ-інвестбуд" завідомо недостовірні відомості.
Мосіна було засуджено за ст. 366 ч.1 Кримінального кодексу України", - розповів начальник відділу прокуратури Херсонської області Юрій Черкашин. За вироком суду від шостого жовтня, Михайло Мосін не мав права цілий рік обіймати керівні посади. Та оскільки в нього неповнолітні діти, він потрапив під амністію. А тут якраз з'явилося непогане вакантне місце в структурі "Укроборонпрому". "Если есть ещё такие же талантливые, я прошу дать мне их телефоны, я сегодня их буквально отсобеседую, а завтра они пойдут работать на наши предприятия", - запевнив Пінькас. Ми направили до "Укроборонпрому" інформаційній запит з проханням пояснити, якими критеріями керувалися у державному концерні, коли призначали Михайла Мосіна виконувати обов'язки директора "Житомирського бронетанкового заводу"? Чим їм так сподобався Мосін? Які в нього особливі таланти? Чи проводився конкурс? Відповіді наразі немає. Не захотів давати коментар телефоном і сам в.о. директора ЖБТЗ. - Я сегодня руковожу лучшим заводом в отрасли. Пожалуйста, если вам нужны более детальные комментарии, у нас есть департамент в "Укроборонпроме".
Я вас приглашу с удовольствием на завод - расскажу и покажу, чем мы занимаемся. До свидания. Торік "Житомирський бронетанковий" отримав військових замовлень на 282 мільйони гривень. Яким же чином такий "ефективний менеджер" зі шлейфом у вигляді судимості очолив одне з ключових підприємств "Укроборонпрому"? Заслуга в нього одна: Михайло Мосін має тісні зв'язки з нинішнім керівництвом державного концерну, кажуть у Херсоні. "Він хизувався тим і його найближче оточення, що в них в Києві дуже потужний дах, високо сидить", - каже херсонська журналістка-розслідувачка Наталя Бімбірайте. Усі ключеві посади в концерні нині обіймають вихідці з Херсонської області. Це й гендиректор Роман Романов (до речі, керівник виборчого штабу кандидата в президенти Петра Порошенка), і його перший заступник Сергій Пінькас, і директор департаменту з нагляду за фінансово-господарською діяльністю Артур Херувімов. Саме з останнім Михайло Мосін мав спільний бізнес - причому не надто прозорий. Свого часу вони були співзасновниками херсонського закритого акціонерного товариства "ЮЖСПЕЦГІДРОКОМПЛЕКТ".
Як свідчить реєстр судових рішень, товариство не дуже охоче сплачувало податки. Зокрема, у 2009-му Херувімова як його директора разом з головним бухгалтером притягували до відповідальності за ухиляння від сплати податку на прибуток. Ось такі професіонали правлять нині бал в українській оборонці. То чи наведе лад на Житомирському бронетанковому заводі новий керівник? Чи вдасться йому знищити там корупційні схеми? Є сумніви. "Слідство.Інфо" Апеляційний суд змусив комунальне підприємство "Херсонелектротранс" надати інформацію газеті "Вгору". Не так давно депутатська робоча група з питань розвитку електротранспорту вирушила на "Херсонелектротранс". Депутати хотіли на власні очі побачити, як працює підприємство і з якими проблемами стикається. - Під час виїзду ми побували у диспетчерській, де у тому числі фіксується, скільки тролейбусів виходить на лінію. У будні - це 36-37 машин. Проте десь 5 із них повертаються у депо через поломки, - розповів депутат міської ради Станіслав Трошин. - Машини капітально не ремонтують, бо немає на це грошей. Тому до експлуатації допустили лише 28 машин із 48.
Робоча група ознайомилася і з фінансовою документацією. Робили це у присутності одразу трьох керівників підприємства різних часів: Сергія Костючка, Михайла Мосіна та нинішнього директора депо Олексія Рибака. Після перевірки провели збори колективу. Протистояння між керівництвом і підлеглими депутати не побачили. Результати цієї поїздки обговорили на засіданні транспортної комісії міськради. Її учасники вирішили рекомендувати в.о. мера Володимиру Миколаєнку призначити Михайла Мосіна на посаду заступника директора "Херсонелектротрансу" з реалізації інвестиційного проекту. Адже колишній керівник депо веде переговори (у якості кого - не зрозуміло) із банком про те, щоб узяти кредит. Гроші він пропонує витратити на закупівлю мінімум 10 нових тролейбусів (один коштує більше мільйона гривень). Повертати гроші банку Михайло Мосін пропонує впродовж 8 років. Особисто у мене виникає декілька запитань. Що заважало Михайлу Мосіну здійснити такий проект на посаді директора? А по-друге, свого часу він вже пропонував тролейбусному депо заробляти за допомогою автобусів.
Вийшов, як кажуть, пшик. І ще один момент. Навряд у серйозних фінансових установах працюють наївні люди, які довірять великі гроші аби кому. Виходить, у банку Мосіну довіряють. Чи може взагалі напряму зацікавлені саме у його посередництві. Бо чого б то обережним банкірам вести мову про кредити на тролейбуси з людиною, котра поки що не має ніякого стосунку до депо. Але це мої особисті припущення. А поки що нагадаємо читачам, які пристрасті вирували навколо "Херсонелектротрансу" торік. Море хвилюється раз… Початок року. На порозі редакції нашої газети з'явилися стривожені працівники тролейбусного депо. Вони прийшли шукати допомоги, бо вже декілька місяців сидять без зарплати. Керівництво підприємства активно йде з журналістами на діалог та розповідає, що головна проблема - недоотримання субвенцій із державного бюджету. Ще й місто не хоче підкинути грошенят на екологічно чистий вид транспорту. Вже за декілька днів до вирішення цієї проблеми підключився тоді ще глава Херсонської ОДА Микола Костяк. Він доручив створити робочу групу, яка мала знайти шляхи врегулювання проблеми.
А поки що працівники депо потерпали від справжніх репресій. За словами тролейбусників, їх постійно залякували звільненнями за те, що скаржилися на відсутність грошей та за спілкування на цю тему із журналістами. Дещо з таємниць фінансових справ підприємства відкрив журналістам "Вгору" головний фінансист міста Роман Підперигора. За його словами, доходи підприємства впали майже на 2 мільйони гривень порівняно із 2006 роком. Незважаючи на це, новий директор (Михайло Мосін) збільшив кількість інженерно-технічних працівників з 80 до 110. І одночасно скоротив 100 робітників. За комунальне підприємство "Херсонелектротранс" почала вболівати й тодішня тимчасово виконуюча обов'язки Херсонського міського голови Зоя Бережна. Якось вона завітала до депо. Тоді ж Михайло Мосін приголомшив присутніх звісткою, що підприємство буде виходити з кризи завдяки 30-ти автобусам. Також у якості магічної пігулки він запропонував силами підприємства капітально ремонтувати тролейбуси. Море хвилюється два… Самі працівники депо не сиділи склавши руки. Вони написали листа на ім'я Миколи Костяка та Зої Бережної,
де висловили свою повну недовіру директору "Херсонелектротрансу" Михайлу Мосіну та його команді, вважаючи їх геть некомпетентними. Окрім цього написали листа і тодішньому прем'єрові Миколі Азарову. І той теж пообіцяв розібратися. Ще працівники зверталися до правоохоронців та прокуратури, яка відкривала декілька проваджень стосовно невиплати тролейбусникам заробітної плати. Тоді з'ясувався ще один цікавий момент. Прокурор міста Херсона Віктор Чаус звернувся до адміністративного суду з позовом. І просив визнати дії Херсонської міської ради стосовно нарахування директору "Херсонелектротрансу" доплат у розмірі 30% від посадового окладу незаконними. За що ж передбачена доплата? Як встановила суддя Вікторія Хом'якова - за високі досягнення у праці. Через незаконний пункт про 30% надбавку директор тролейбусного депо безпідставно отримав 19696,57 гривень зарплати. І 19 квітня 2013 року Феміда винесла своє рішення не на користь Мосіна. Листи працівників до чиновників позитивних зрушень не дали. Репресії продовжилися. Багато хто з робітників не витримував і просто звільнявся та їхав шукати кращої долі до столиці чи Криму,
де була потреба у водіях. Аби знову нагадати про свої проблеми, ініціативна група тролейбусників прийшла на особистий прийом до голови облдержадміністрації Миколи Костяка. На логічне запитання керівників області та міста: "Який ви бачите вихід?" люди сказали: "Змінити керівника". І їх почули. Ще 15 жовтня 2013 року Мосіна звільнили з посади за згодою сторін. vgoru.org х х х х х Народний депутат від Житомира Борислав Розенблат надіслав на адресу гендиректора державного концерну "Укроборонпром" Романа Романова, генпрокурора України Віктора Шокіна та Голови СБУ Валентина Наливайченка депутатське звернення. "Шановний Романе Анатолійовичу! До мене як до народного депутата звернулися житомирські активісти, яким із засобів масової інформації стало відомо про призначення новим директором Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" раніше засудженого за ст. 366 ч. 1 ККУ "За службове підроблення" Михайла Мосіна. Активісти обурені тим, що на таку відповідальну посаду у таких важкий для України час на місце Сергія Бутенка, якого звинувачують у розтраті 17,8 млн. грн., призначено людину з "темним" минулим, причетну до службових зловживань на КП "Херсонелектротранс", - йдеться у документі. Нардеп просить повідомити йому про порядок проведення конкурсу для кандидатів на посаду директора ДП "Житомирський бронетанковий завод", критерії відбору та про результати спецперевірки кандидата Михайла Мосіна.
