Житомир

Чи існує життя на окраїнах Бердичева?

Питання, здавалось би, якесь неправильне, оскільки пересічний громадянин нашого міста з впевненістю відповів би: «Звичайно, люди ж не тільки в центрі живуть».

На камені, що знаходиться на площі Центральній, висічені такі слова: «Усі добрі справи починаються з любові до рідного міста». Однак викликають вони сумнів.

Місто в нас одне, а от ремонтні та оздоблювальні роботи на його території здійснюються ніби за конкретним планом: тільки на центральних вулицях. Вже неодноразово в засобах масової інформації повідомлялось про стан доріг та тротуарів у таких районах, як Корніловка, наприклад, зокрема на вулиці Індустріалізації, повідомлялось про купи сміття на окраїнах міста, про будинки, що потребують негайного ремонту. Ось недавно жителька Корніловки виклала у соціальну мережу світлини з водою в струмку, яка цвіте в прямому сенсі цього слова, а ще сміття, яке звалене просто в струмок і потім це все, підхоплене течією, розноситься далі.

Зате на тлі суцільної розрухи в ЖКГ та зростання комунальних тарифів, у нас прикрашають квітами ліхтарі на Центральній Площі і висаджують квіти на «скору руку» спорудженій клумбі.

Звичайно, ліхтарі з прикрученими до них ринками з квітами – то дійсно дуже гарно, не посперечаєшся, але чому це роблять тільки в центрі? Так само, як зараз розпочато якісь ремонтні роботи на тротуарі, що тягнеться від педагогічного коледжу аж до «Прогресу».

Не хочеться робити ніяких поспішних висновків, але чомусь складається враження, що все, що відбувається у нашому місті – це просто показуха.

Центр міста має бути красивим, у тому немає сумніву, але не треба забувати про те, що у віддалених районах міста теж живуть бердичівляни, і любов до міста поширюється і на них. Вони теж ходять на роботу, гуляють, виховують дітей.

Трошки прогресу та модернізації і їм би не завадило, вони не будуть проти в жодному разі.

Навіть двомісячник благоустрою не дуже допоміг. У нас же як зараз: як тільки вийшов кудись з граблями та віником, щоб типу поприбирати, повигрібати сміття, одразу ж потрібно зробити фото звіт: «Ось який я молодець, прибираю, я – за чисте довкілля!» і зразу ж ці фото з’являються у соціальних мережах, де люди коментують їх словами: «Так, ти крутий, правильно. Хто ж як не ми, так тримати», хоч насправді фотосесія забрала часу набагато більше, ніж сам процес прибирання.

Хтось з відомих людей сказав, що «доброчинність закінчується там, де починаються камери та мікрофони». Не хочеться зараз нікого образити, але це дійсно так. І поки ми цього не зрозуміємо, не буде ні порядку, ні нормального життя, ні миру.

То ж чи існує життя десь ще, окрім центру Бердичева? Чомусь, здається, що вже скоро ми про це дізнаємось…

Олена СОНЯЧНА

The post Чи існує життя на окраїнах Бердичева? appeared first on Бердичев BIZ.

Читайте ще