Широко розрекламована система субсидій, про яку кожного дня з екранів телевізорів розповідають міністри, для багатьох людей, може, й добра справа. Але от про підприємства, які надають комунальні послуги, чомусь мало хто говорить.
Візьмемо, для прикладу, бердичівський водоканал у Житомирській області. Там на сьогоднішній день нарахування субсидій населенню за послуги з водопостачання і водовідведення становить 35-40% одержуваного місячного доходу водоканалу. Проблема у тому, що водоканал отримує у якості субсидій не «живі» гроші, а «віртуальні». Але ще й використати їх – проблема.
Тільки за вересень підприємству надали мільйон гривень «віртуальних» грошей на субсидію, з яких ледве вдалося розрахуватись за поставлену електроенергію в розмірі 700 тисяч, і то, завдяки співпраці між посадовцями обох організацій. Але більш ніж триста тисяч цих віртуальних гривень не можна більше ні на що витратити, навіть на податки .
Більше того, щоб мати можливість реєструвати накладні з ПДВ, і відповідно спокійно працювати з постачальниками матеріалів та обладнання, потрібно на спеціальному рахунку тримати «живі кошти».
Станом на 30.10.2015 року даним підприємством не зареєстровано податкових накладних на суму 800,0 тис. грн.
Але й це ще не все. В минулому році держава виділила водоканалу гроші на покриття різниці в тарифах, з якої податкова утримала всі пені і штрафи за всі попередні періоди, яких вона нарахувала, згідно законодавства, чимало. Та настав нинішній рік, і податківці згадали, що вони ще не нарахували 150 тисяч якихось санкцій. Водоканал подав в суд, та суд визнав законність таких дій фіскальної служби. І знову живі гроші споживачів (яких стало значно менше, бо багато людей таки оформили субсидії) підуть не на закупівлю реагентів для очистки води, а в бюджет.
Які наслідки цього? Якість води, яка не задовольняє споживачів, численні аварії на водогінних мережах. Головним винуватцем великої кількості проривів та, відповідно, відключень водопостачання для їх усунення, є понаднормова зношеність водогінних мереж. Деякі з експлуатованих сьогодні труб лежать в землі вже більше п’ятдесяти років. Самі труби, можливо, ще б послужили довше, але їх з’єднання, особливо чавунних труб,
на жаль, виходить з ладу. А сучасні матеріали для пакування таких з’єднань, взагалі, не витримують ніякої критики, тому і «рвуться» труби в місцях, які ремонтували рік-два тому. Грошей на заміну мереж підприємства, за таких обставин, практично не мають.
Вирішення даної проблеми вбачається хоча б у наданні права комунальним підприємствам водоканалізаційного господарства України направляти частину призначеної населенню субсидії, що залишається після проведення взаємозаліку за спожиту електроенергію, на поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Для цього треба внести відповідні зміни у Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11 січня 2005 року №20, і дати доручення Міністерству енергетики і вугільної промисловості та Міністерству фінансів України внести відповідні зміни до «Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію», затвердженого їхнім спільним Наказом від 03.08.2015 р. за №493/688.
У зв’язку з цим народний депутат України Олександр Ревега минулої п’ятниці надіслав офіційний депутатський запит на ім’я Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка з вимогою внести зміни до відповідних постанов уряду та розробити механізми, які забезпечували б надання права комунальним підприємствам водоканалізаційного господарства України, в разі необхідності, направляти частину незатребуваних населенням житлових субсидій, у тому числі - на поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Цей запит був повністю підтриманий Верховною Радою України і вже надісланий безпосередньому адресату.
