Талановита людина – талановита в усьому. Надія Самотошнікова, медична сестра поліклініки Бердичівської центральної міської лікарні, не тільки вміє надавати хворим кваліфіковану допомогу, а й у вільний час дарувати людям радість своїм мистецтвом. Нещодавно на щорічній міській церемонії відзначення перемог, досягнень і здобутків бердичівлян вона отримала нагороду як лауреат І-ї премії Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Ліра Гіппократа».
Є на Коростенщині невеличке село Каленське, яке має давнє походження і славиться пісенними традиціями. Вся сім’я Надії Самотошнікової співоча: чудові голоси мали найстарші члени родини, цей талант дістався у спадок дочці, а згодом – і внучці. Дідусь був старостою у Свято-Покровському храмі. У церковному хорі спочатку співала бабуся, а згодом – і мама. Дочку Надію виховували на основі християнських цінностей. Після школи дівчинка поступила у Бердичівське медичне училище, закінчивши навчальний заклад, почала працювати медсестрою у рідному краю. Доля пов’язала її життя з нашим містом, який став рідним: тут пройшли роки студентства,
тут зустріла чоловіка Ігоря, тут народилася дочка Леся. Трудова біографія медичної сестри у Бердичеві розпочалася з 1995-го року.
Мій шлях, моє покликання…
Надія Самотошнікова сповнена життєздатної сили та енергії, невтомного бажання дарувати людям добро й радість і завжди залишатися вірною істині: «Люби та поважай інших, бережи дітей, шануй старість, простягай руку допомоги беззахисним…» Так виховували її батьки, і цим заповідям постійно слідує в житті. Її професія, переконана Надія Самотошнікова, вимагає високого прояву людяності, доброти, чуйності, гуманності й самовіддачі: «У Бердичеві я спочатку працювала дільничною медичною сестрою, потім – у маніпуляційному кабінеті денного стаціонару поліклініки, а з 2005-го року – в кабінеті лікаря-кардіолога. Моя професія – це передусім душевність і здатність сприймати переживання ближнього…»
За словамилікаря-кардіолога Ірини Заєць, з якою Надія Самотошнікова пліч-о-пліч трудиться понад 11 років, вони розуміють одна одну з півслова: «Хороша людина, чарівна жінка і чудовий працівник! Комунікабельна та уважна, вміє контактувати з людьми,
ставиться до всіх чуйно і доброзичливо». Головний лікар Бердичівської ЦМЛ Лариса Бабікова характеризує медичну сестру не лише як відповідального та сумлінного працівника,а й творчу особистість: «Пунктуальна і безвідмовна, відгукується на будь-яке прохання, любить свою справу, любить життя та людей і співає з душею». Як розповіла очільниця міської лікарні, у медичному закладі працюють не просто професіонали своєї справи, але ще надзвичайно талановиті люди: «У нас у колективі є чимало цікавих особистостей серед молодшого і середнього персоналу та серед лікарів. Це і досвідчені, і молоді фахівці з творчими здібностями, зокрема, лікарі-акушери Роман Жигун та Ольга Трохимчук. З 2011-го року при центральній міській лікарні створено вокальний ансамбль, який у святкові дні радує працівників своїми музичними вітаннями. З 2013-го він носить ім’я «Перлина», очолив колектив баяніст Микола Поліщук. У тому ж році ансамбль став лауреатом конкурсу «Ліра Гіппократа», згодом із фестивалю повернулася з перемогою і Надія Самотошнікова».
Медична сестра зі співочою душею
Виявляється,
медичні працівники вміють не тільки якісно виконувати свої фахові обов'язки, але й блискуче перевтілюватися у справжніх зірок. У вільний час вони співають, танцюють, натхненно декламують вірші, в'яжуть, займаються бісероплетінням та розведенням квітів і, звичайно ж, знаються на кулінарії. Навряд чи хворий, який прийшов у кабінет до лікаря, може подумати, що з ним спілкується не просто медична сестра, а ще – талановита виконавиця українських пісень. На концертних світлинах колеги не відразу впізнають Надію Самотошнікову. Напевно, незвично бачити її не в білому халаті. Медицина – не єдине її покликання, друзі та знайомі впевнені: у талановитої жінки могло бути співоче майбутнє. Керівник зразкового ансамблю фольклорного співу «Вінець» Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова Лариса Куліченко відкрила для себе Надію Самотошнікову як творчу особистість декілька років тому: «Я відразу відчула, що зустріла споріднену душу. Вона приходила до нас на заняття, співала разом із усіма солістами, стала брати участь у конкурсах. У Надії співоча душа…»
Вона співає з дитинства,
школяркою виступала як учасниця художньої самодіяльності, разом із агітбригадою їздила селами Коростенщини з концертами. Від Каленського до райцентру – 18 кілометрів, тому навчатися у музичній школі не було можливості. Але природа обдарувала дівчину гарним голосом, і вона особливо полюбила народні автентичні пісні. Пройшов час, і нині Надія Самотошнікова є учасницею самодіяльного колективу міської лікарні. З Всеукраїнського фестивалю-конкурсу мистецтв студентів-медиків та працівників лікувальних установ України «Ліра Гіппократа» вона привезла диплом лауреата І-ї премії, виконавши дві пісні: українську народну «Ой, там у полі тополя» та «Молодичка» (слова Василя Котляра, музика Олексія Чухрая). Зі столиці приїхала, сповнена позитивних вражень: «Отримала велике задоволення. Радісно дарувати людям гарний настрій і світлі почуття».
Разом із ансамблем фольклорного співу «Вінець» ЦПО ім. О. Разумкова двічі їздила у м. Дніпропетровськ на Всеукраїнський фестиваль духовних піснеспівів «Від Різдва до Різдва». Про керівника колективу Ларису Куліченко говорить із великою любов’ю та щирим захопленням:
«Неймовірно талановита, мудра і неординарна людина. Вона дала мені урок народного співу». Коли дозволяє час, жінка залюбки ходить на репетиції Народного аматорського ансамблю «Ладомир» районного Будинку культури. В результаті у 2015-му році вокальний дует Надії Самотошнікової та Любові Шевчук (керівник – Микола Миронець) був відзначений дипломом на 5-му ювілейному обласному фестивалі-конкурсі хорової пісні пам'яті Анатолія Пашкевича «Мамина вишня» у м. Баранівці. Надія мріє побувати на цьогорічному обласному пісенно-поетичному фестивалі-конкурсі «А льон цвіте»…
Без музики, котра надихає та підтримує, бердичівлянка не уявляє свого життя, вона не просто співає, а переймається образністю та настроєм пісні. Мабуть, Господь дає таким людям, які творять, чутливе серце і вразливу душу. Надія Самотошнікова – чудова дружина, мати 20-річної дочки Лесі, обдарованої мистецькими здібностями, та надійна хранителька домашнього вогнища. Родина Самотошнікових любить подорожувати і відкривати для себе цікаві місця. Чоловік Ігор захоплюється туризмом, колись він очолював клуб «Мандрівник» у Центрі позашкільної освіти.
Усі разом вони побували в різних куточках України: в Криму, Карпатах і на Південному Бузі. Що може бути кращим, ніж далекі походи, незвідані стежки, сплави на байдарках, пісні біля нічного вогнища, бездонне небо із мерехтливими зірками, задушевне спілкування та відкриття незвичайного у простому – це і відпочинок, і нові враження, і, звісно, здоров’я. Ігор Самотошніков закінчив сільськогосподарську академію, за освітою він – агроном. Подружжя має садок з усілякими фруктовими деревами та чудовий виноградник, які восени дарують гарні врожаї. У вільний від роботи і домашніх турбот час Надія Самотошнікова захоплюється розведенням квітів, у теплу пору року разом із сім’єю навідується до батьків, де в лісах Коростенщини родина дружно збирає гриби та ягоди. І в усьому, за що б не бралася жінка, відчуваються її душевна теплота та щирість: чарівна і непосидюча бердичівлянка встигає всюди. До речі, двічі була у складі команди міської лікарні «Пульс» під час проведення гри-випробування «Ключі від міста».
Надія трепетно ставиться до українських народних традицій і звичаїв. І дуже дорожить старовинною вишитою сорочкою, що сяє барвистими кольорами, подарованою майстринею з Берестовця. Коли у День Незалежності України побувала в Києві, з солістами ансамблю «Вінець» узяла участь у концерті на Співочому полі та параді вишиванок, разом із усіма співала улюблені українські пісні, розцвітаючи душею...
Вітаємо Вас, Надіє Миколаївно, і всіх представниць відповідальної та почесної професії з Міжнародним днем медичної сестри! Дякуємо за Ваші добрі руки і чуйні серця, за увагу й турботу, підтримку та розуміння. Міцного вам здоров’я і терпіння, розкриття творчого потенціалу та нових успіхів, зоряних посмішок і весняного настрою!
