Майже на 100 тис. грн в невідомому напрямку зникло пальне на комунальному підприємстві “Житомиртеплокомуненерго”. І це лише за період з листопада 2015 по березень 2016 року. Могло б зникати і далі, та пальне закінчилося, на рахунки та майно накладений арешт, підприємство має 120 млн грн боргу.
Опалювальний сезон в Житомирі хоч іще й не скоро, але може просто не розпочатися. Керівник Житомиртеплокомуненерго Дмитро Рогожин докладає нелюдських зусиль, аби виправити ситуацію. І навіть така “дрібничка”, як зникле пальне, не оминула його уваги. Винні у розкраданні пального вже виявлені, звільнені і дають свідчення слідчим.
Як з’ясували журналісти, Дмитро Рогожин чудово знає, куди ділось пальне, проте чомусь “соромиться” зізнатись, що весь цей час займався “благодійністю” – передавав талони на бензин та солярку АТОшникам, до воєнкомату і навіть у місьвиконком.
Але за його благі справи змушені платити працівники транспортного цеху ЖТКЕ, яких власне і звинувачують у розкраданні паливно-мастильних матеріалів. Вісім водіїв та керівництво транспортного цеху на цей час звільнені з посад,
на них відкрили кримінальні провадження.
“Ми усі подали до суду через незаконне звільнення, – говорить механік з ЖТКЕ Олександр Ловинюк. – Звільнили за ст. 40 ч. 3 – Систематичне невиконання обов’язків. За чотири роки, що я працюю, жодної догани, жодного зауваження. Навпаки, завжди ставили до прикладу, тому що цех почав нормально працювати. З невідомих причин в березні нас за вказівкою директора відправили у відпустку. А потім відсторонили від виконання обов’язків. На підприємстві створили комісію з перевірки палива. За результатами їхньої перевірки така кількість пального вкрадена, що просто не налазить на голову. 5 чи 6 тонн. В тому числі і нами, і водіями”.
Звільнені працівники переконані, що результати перевірки комісії або помилкові, або ж просто підроблені, журнал виїздів та в’їздів транспорту переписаний заново одним почерком, а кримінальну відповідальність вони несуть за те, що просто виконували вказівки Дмитра Рогожина.
“Реально нестачі не було, – говорить Олександр. – Я дуже сумніваюсь в фаховості комісії і підозрюю, що вони щось порахували неправильно.
Плюс цей переписаний журнал. Людина була на роботі, у нього підписана путівка майстром, де він працював, а в журналі виїзду його немає. І йому інкримінують, що він не виїздив. Журнал підроблений. Вся ця “недостача” йшла Рогожину”.
Як з’ясувалось, досить тривалий час талони на пальне, до речі, не найдешевої мережі заправок “ОККО”, з транспортного цеху, розташованого на вулиці Жуйка, просто завозились до головного офісу на вулиці Київській за усним розпорядженням Дмитра Рогожина.
“Звонили нам з управління, як правило, начальник служби економічної безпеки. Але все це по вказівці Рогожина, – пояснює Олександр. – “Терміново потрібні талони в управління”. Я йшов в відділ постачання, там всі були в курсі, вони нам давали стільки талонів, скільки потрібно. Я їх просто брав і віз в управління. Кілька разів я віддавав ці талони особисто в руки Рогожину. При свідках. Одного разу в моїй присутності він одразу ж дав команду терміново занести ті талони в міськвиконком. Але зазвичай я просто на пункті охорони залишав. А далі просто приїздили люди, які забирали ті талони”.
Таким чином керівник Теплокомуненерго “підгодовував” представників влади, і не лише міської. А списання пального було “головним болем” його підлеглих.
“Потім це пальне списувалось по автомобілям, – розповідає колишній диспетчер транспортного цеху Андрій Зобко. – Водії були в курсі, говорили, що така ситуація, потрібно допомогти, керівництво казало – це на АТО, воєнкомат. На два тури виборів возили. Причому досить немало бензину”.
“Два роки тому на наші машини ставили GPS-навігатори, – додає Олександр Ловинюк. – Приїхали хлопці, у яких уже був список машин: на які ставити, а на які ні. Ці машини були з самого початку визначені, що на них буде списуватись це пальне. І все це робилось по вказівці Рогожина. Куди це пальне йшло далі, я не знаю, але чув серйозні прізвища. Кругляку возили, Гораю, я особисто возив Грибу (Володимир Гриб був начальником УДАІ в Житомирській області – авт.). Усе це пальне віддавалось потрібним людям”.
