У Бердичеві освіта та медицина не можуть “поділити” дітей з інвалідністю. Річ у тім, що у місті є декілька центрів реабілітації. Батьки переважно відвідують з дітьми центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів по вулиці Генерала Луппова, 14. Наразі його відвідує понад сотня дітей. Загалом у місті більше чотирьох сотень діток, батьки яких прагнуть потрапити на кваліфіковану реабілітацію у рідному місті. Але зараз постає питання: чи працюватиме цей заклад далі? Адже те, що його приміщення потребує ремонту, за словами батьків, це м’яко сказано. З їхніх слів, там постійно холодно. Однак усупереч цьому до центру прагнуть потрапити сотні батьків з дітьми, адже робота із фахівцями, запевняють, дає чудові результати і діти з вадами здоров'я адаптуються, займаються із професіоналами, які знаходять індивідуальний підхід до кожної дитини. Батьки хочуть, аби у центрі з фахівцями діти могли бути на денному перебуванні. Нині ж їм доводиться водити дітей сюди окремо після садочку чи школи або з дому. Тут, у центрі, говорять батьки, займаються не лише з дітьми, а й з ними,
даючи поради, як працювати з дітками вдома.
Та освітяни кажуть: у дитячих садочках база не гірша, теж є фахівці, які би надавали не гірші інклюзивні послуги діткам-інвалідам. Тому з міського бюджету, мовляв, майже 200 тис. грн на ремонт центру витрачати чи ні – варто обміркувати.
Місцеві активісти та деякі міські депутати зазначають: кошти на асфальт під дитячі майданчики та на фінансування деяких громадських організацій все ж у міста є. Тож і на центр реабілітації знайшлися би. Тому проблему винесли на розгляд постійної комісії, аби разом з батьками, освітянами, медиками, депутатами та представниками інших центрів реабілітації дійти до її вирішення. Деякі батьки, не витримавши й півгодини дискусій, просто йдуть, не маючи надії на розуміння. Кажуть, їх ніхто не зрозуміє, бо з такою бідою не зіштовхувались. Інші ж намагаються достукатись до освітян та депутатів, аби їх почули й виділили кошти на ремонт центру, який так потрібен їхнім дітям. Та замість того їм повідомляють: довивчать це питання до сесії, а власне на ній і вирішать, як вчинити, – ремонтувати центр чи ні.
Батьки дітей-інвалідів кажуть: відстоюватимуть центр реабілітації до останнього. Під денним перебуванням дітей у центрі розуміють їхнє 4-годинне відвідування без харчування у центрі з фахівцями, які напрацювали свою базу і котрим батьки довіряють, знаючи, що дітей доглянуть, що над ними не сміятимуться, що їм допоможуть.
Та знаходяться і ті, хто вважає, що перебування особливих дітей у звичайному садочку піде їм лише на користь. Адже, мовляв, вони намагатимуться тягнутися до рівня однолітків, повторюватимуть за ними і так швидше адаптуються до більш-менш повноцінного життя. Здорові ж діти тоді бачитимуть, що є й інші діти, і не сміятимуться з них у подальшому.
Мами діток з вадами здоров'я кажуть: це, звичайно, непогано і навіть потрібно. Втім, говорять, без реабілітації їхні діти не можуть. Раді з того, що є належні фахівці у Бердичеві і не треба везти дитину у інше місто. Питання лише у тому, щоб створити бодай трохи кращі умови у центрі реабілітації.
Крапки над “і” найімовірніше має розставити сесія міської ради.
