Не так давно вони були молодими та завзятими. Зараз комусь з них 68, є й ті, хто переступив 70-річний поріг. Час змінив їх зовні, але душа лишилась юною. Такими є випускники 1964 року Бердичівського профтехучилища № 3 (нині Бердичівський професійний будівельний ліцей). Кілька років поспіль вони традиційно збираються разом на День будівельника. 14 серпня 2016 теж не стало винятком.
Цей день однокашники розпочинають із зустрічі під стінами Кляштору Босих Кармелітів. Саме на його території колись розташовувалось їх рідне ПТУ. Згадують студентські роки, викладачів, тих, хто пішов з життя… Зрештою, проводять разом весь день, у дружній і невимушеній атмосфері.
«Після того, як пройшло сорок років по закінченню училища, ми дали один одному клятву: щороку, на День будівельника зустрічатись. Навіть, якщо з роками нас ставитиме менше, і залишиться хтось один, все одно, він повинен прийти на місце зустрічі, під стіни Кляштору, у день нашого професійного свята», - переконана випускниця 1964 року, бердичівлянка Лідія Доліш.
На День будівельника до Бердичева приїздять одногрупниці-жінки з різних куточків України. Дехто цього разу витратив чотири дні на дорогу, так як діставався до міста з Криму. «Ми вже не молоді. Але маємо міцну волю, силу духу, бо ми - будівельники. Нас загартував мороз, вітер, сонце. Наша традиція ніколи не згасне, нехай послужить прикладом для інших», - зазначила Лідія Доліш.
