У місті активно та злагоджено відбувається реставрація театру по вулиці Європейській. Будівля, що побудована євреєм Давидом Шеренцисом у 1908 році, більше ста років слугувала бердичівлянам спочатку у якості закритого приміщення для катання на ковзанах, згодом у якості театру, потім тут розміщувався міський та з 1995 року районний будинок культури. За цей час приміщення набуло не найкращого вигляду та стало непридатним для використання.
Та буквально пару років тому було вирішено реставрувати даний об’єкт, пам`ятку історії, з подальшим використання його як театру. І у 2014 році за результатами проведених міським Палацом культури ім. О.Шабельника відкритих торгів, було визначено підрядника – ТОВ «Артхаус», котрий проводив ремонтні роботи у Житомирській філармонії.
Новина про відновлення театру не зовсім однозначно була сприйнята містянами. Одні не розуміли, навіщо нам театр, коли в міському Палаці культури можна організовувати спектаклі та інші подібні заходи. Інші, дізнавшись, що кошторис проекту становить 17,3 мільйони гривень, взагалі кричали, що це абсурд,
бо у місті є важливіші проблеми, для вирішення яких потрібні кошти (безпритульні собаки, якість води, медичні препарати і т.д.). Та як би там не було, а фінансування отримане (до речі, здійснюється воно завдяки Державному фонду регіонального розвитку) і роботи проводяться. У 2015 році на це витратили 8399638,07 грн., з яких 3204752,07 грн. – кошти з міського бюджету, а решта – вищезазначений фонд. В цьому ж році фондом виділено 7 млн. грн., 850 тис. грн. з міського бюджету та 35 тис. грн. для корегування проекту у зв’язку з виявленими додатковими роботами.
Нещодавно з`явилася інформація, що роботи призупинено, тому ми вирішили навідатися на будівництво та поцікавитися, як проходить процес реконструкції театру. Побачене аж ніяк не справляло враження того, що роботи не проводяться: активно працюють будівельники, чути шум техніки та обладнання, через паркан видніється новий фасад будівлі та крівля.
Побачити на власні очі, що вже зроблено і що ще повинні зробити, який вигляд має будівля ззовні та всередині нині, нам люб’язно взялася допомогти директор міського Палацу культури Олена Петрівська,
яка, зазначимо, працювала у цій будівлі. Спочатку нам бухгалтер підготувала письмову доповідь про кошторисний план та про роботи, які вже виконані і які виконуються, а сама Олена Петрівська разом з технічним працівником Віктором Савіцьким провели цілу екскурсію не лише територією майбутнього театру, а й показали, як виглядає приміщення всередині та розповіли, де і що буде.
На вулиці активно проводяться роботи з благоустрою території. Вже покладена більшість бруківки, частина якої – червоного кольору – у вигляді доріжки прямуватиме аж до тротуару вулиці Європейської. Посеред доріжки згідно проекту буде велика клумба. По сусідству з майбутнім театром розміщується жіночий монастир костелу Святої Варвари, а поряд планується будівництво спортивної зали медичного коледжу. Одразу виникло питання, чи не заважатимуть сусідам гучні спектаклі, опери та інші подібні виступи, що тут проходитимуть. Проте, усміхнувшись, Олена Петрівська зазначила, що так було завжди, ще з часів роботи колишнього театру та будинку культури, та й шуму як такого не буде і заходи проходитимуть не до пізнього часу.
Представили нам і вже заасфальтоване паркувальне місце (їх буде два), де зможуть ставити як свої автобуси приїжджі артисти, так і автомобілі бажаючі гості. Дотримано також і обов’язкові умови стосовно запасних виходів, яких буде разом чотири, включаючи й аварійні сходи. Не забули і про людей з особливими потребами, для яких буде можливість в`їзду як з центрального входу, так і з бокового, бо розмістять пандуси.
Подбали для людей з особливими потребами і про місця у залі, і про санвузли. Взагалі зала розрахована на 358 чоловік та 8 місць для «особливих» відвідувачів. В приміщенні функціонуватиме 6 туалетів: чоловічий та жіночий для гостей, таких же 2 службових і 2 для людей з особливими потребами.
Що ж до внутрішнього наповнення будівлі, то тут враховані всі необхідні зали та кімнати. Великий вестибюль, кімнати для бухгалтера та адміністратора, два фойє, де серед колон будуть розміщені дивани, великі гарні штори та фото старого Бердичева – все для очікування виступу або ж проведення часу під час антракту. Велика зала, балкони, поділені на ложі для глядачів, та два нижніх,
зроблених спеціально під інвалідні візки. У будівлі також будуть кімнати відпочинку для артистів, облаштовані санвузлами, костюмерна, кімната для декорацій, буфет. Є навіть своя власна котельня з газовими котлами та встановлені по усьому периметру приміщення батареї.
Загалом, як зазначила пані Олена та техпрацівник, вже більша частина робіт за планом зроблена, причому все робиться з наближенням до того театру, який функціонував тут колись. А все тому, що це реконструкція, і навіть кольори стін у пастельних тонах будуть такими ж, якими, згідно піднятої документації, вони були колись.
Стосовно невдоволення жителів міста, то директор міського Палацу культури вважає, що культура завжди була не настільки нагальною проблемою, як інші проблеми міста: «Треба робити і воду, і театр у Бердичеві, бо у місті повинна бути і культура також. Варто пережити період, коли всі незадоволені. Зате згодом, коли театр працюватиме, впевнена, що всі з великим задоволенням ходитимуть на спектаклі, опери та інші заходи».
На питання, коли планується закінчення робіт та відкриття нового театру,
однозначної відповіді не почули, бо за словами Олени Петрівської, все залежить від того, як проводитиметься фінансування. Планувалося 18 місяців реставраційно-ремонтних робіт, але у 2013 році, коли складався план, ціни були одні, а зараз відбувається корегування кошторису. «До Нового року буде зроблено ще багато роботи, бо кошти ми саме тільки отримали. Можна було б до цього терміну чи до І кварталу наступного року все зробити, але все залежить від того, як проводитиметься фінансування».
Ось так Бердичів, хоч і не швидко, як хотілося б, але впевнено крокує до театрального життя. І через деякий час місто гостинно зустрічатиме артистів з багатьох міст України, котрі приїжджатимуть з гастролями для бердичівлян та привноситимуть культуру у Бердичів та у душі його жителів, як великих, так і малих…
