Майже тисяча двісті перемог та здобутків у різних сферах життя: вісімсот відзнак у колективах та близько чотирьохсот особистих нагород у Бердичеві отримали ті, хто минулого року заявив про себе добрими справами та високими досягненнями. Мова йде про щорічну відзнаку року, яка проходить тут уже водинадцяте. Девіз цього року – "З Любов'ю до Бердичева!". Адже всі перемоги його мешканці так чи інакше присвячують рідному місту, зокрема й воїни, які виконують свій військовий обов’язок на східних рубежах.
Аби удома був спокій та мирне небо, вони готові віддати навіть життя, адже присягали на вірність Батьківщині. На жаль, минулоріч Бердичів втратив двох своїх синів, Сергія Гадіуліна та Радислава Атішева. Указом Президента України їх обох нагороджено Орденами "За мужність" ІІІ ступеня. Посмертно.
Багатьом з наших захисників доводиться вдома лікувати душевні та тілесні рани, зокрема і в обласному госпіталі для ветеранів війни, що в Бердичеві. З 2014 року головним лікарем тут працює Павло Журбенко. У 2016 році він отримав почесне звання "Заслужений лікар України". Каже,
це головна нагорода всього його життя в медицині.
"Ця відзнака – це робота всіх тих людей, з якими мені доводилося працювати в Житомирі, у госпіталі в Бердичеві. Це колосальний труд усіх колективів, з якими я працював", – розповідає чоловік.
За плечима в нього фельдшерський факультет медучилища, армія, після якої – медінститут, робота в Тернополі, а згодом у Житомирі, де він керував поліклінікою, що обслуговує 80 тисяч людей. Там йому вдалося започаткувати електронну медичну карту. Коли потрапив до Бердичева, зрозумів: роботи непочатий край. У неї і поринув з головою. Від питань господарських і до проблем з обладнанням – усе намагається владнати у стислі терміни, аби пацієнтам було комфортно. Окрім того, він один з розробників довідника для учасників АТО із законодавчими актами, які варто знати. Нині в госпіталі відкрито центр неврологічної і психологічної реабілітації для учасників АТО, чимало спонсорів допомагають з ремонтами у відділеннях та із заміною обладнання. У планах – запустити лікувальні ванни, які через технічний стан простоюють.
Що дає йому нове звання,
окрім нагрудного знака та посвідчення? Дивіться у відео.
Ця молода жінка здала кров по 450 мілілітрів уже 24 рази. Переконана: немає нічого важливішого й ціннішого за життя людини. І ці слова жінка засвідчила на практиці, коли на другий день Великодня минулого року дізналася, що в лікарні помирала молода мама, яка тільки народила дитину.
"Породіллі було 19 років, і їй терміново потрібно було пряме переливання крові. Усі розуміли, що другий день Пасхи і знайти когось майже не можливо. У мене була можливість. Ми привезли тромбоцити, які були їй необхідні, дівчина була на апараті штучного дихання, їй до ранку переливали мою кров", – пригадує Наталя Левчук, донор.
Молода мама залишилася живою завдяки їй. Проте бердичівлянка не вважає свій вчинок подвигом. Каже, тільки у 2016 році робила три прямі переливання крові. Вона переконана: щоб рятувати життя людей, потрібне бажання і здоров'я.
Серед номінантів у різних напрямках назвали й Валентину Ратушинську. З дитинства на театральному гуртку вона закохалася в атмосферу творчості. Згодом було навчання в житомирському училищі – і от уже й сама стала керівником лялькового гуртка,
а невдовзі очолила експериментальний молодіжний театр. У 2010 році йому придумали назву "Трамвайчик". Упродовж навчального року в бердичівському Центрі позашкілля імені Олександра Разумкова вона навчає акторській майстерності, сценічній мові та рухам, розповідає історію театру, костюму, ставить із дітьми вистави.
Сьогодні її гуртківці заявляють про себе на міжнародному рівні, зокрема на фестивалі-конкурсі "Покори сцену", де минулоріч взяли третє місце з виставою та отримали дипломи за кращі ролі. Тож не дивно, що до неї мало не в чергу записуються ті, хто марить сценою. Біда лише в тім, що досі в Бердичеві немає свого театру. Є надія, що його добудують у 2017 році й обдаровані вихованці керівника гуртка матимуть де показати свій талант.
"За 26 років, які я працюю у ЦПО, стільки випустилось моїх учнів, які вже є професійними акторами театрів і кіно, що можна сказати, що в Бердичеві театральна трупа вже є. Усі дзвонять, усі питають, усі хочуть бути саме в нашому театрі", – розповідає жінка.
Відвідав цьогорічну церемонію відзнаки року і заступник очільника області Ярослав Лагута. Чоловік зізнався зі сцени: добре, що Бердичів знаходиться в Житомирській області, а обдаровані люди – її сьогодення та майбутнє.
"Свято дуже гарне, традиційне, і я переконаний, що цей досвід Бердичева інші міста і містечка колись спробують повторити і скопіювати", – зазначив він.
Усім нагородженим цього року вручали на згадку фотоальманах та сертифікат-диплом, а ще дарували овації як найбільшу віддяку за корисні й добрі справи.
