Понад сто років тому у Бердичеві урочисто відкрили міський театр. Наступної весни, 27-го березня, в оновленому приміщенні зустрічатимуть Міжнародний день театру – свято майстрів сцени та поціновувачів високого мистецтва.
Ми нерідко проходимо повз зелений паркан у центрі Бердичева, на вулиці Європейській, за яким відбувається масштабне дійство – реконструкція історичної будівлі. Її стіни зберігають пам'ять про тих, хто у далекі роки грав на міській сцені, про гастрольні вистави відомих українських колективів. Зазирнемо за огорожу, щоб побачити, як проходить реставрація театру, який колись носив ім’я його засновника – Давида Шеренціса.
Вчора, сьогодні, завтра
Історія зародження, становлення і розвитку театру у Бердичеві сягає давніх часів, коли наприкінці 18-го століття Антоній Змійовський заснував у місті польську трупу. Але йшов час і вносив свої корективи, змінювався театр, як змінюється життя. Дослідники пишуть,що в 1908-му році на центральній вулиці Бердичева, що тоді носила назву Білопільської, за кошти лікаря і мецената Давида Шеренціса побудували приміщення для катання на роликових ковзанах.
Згодом його переобладнали під міський театр, який урочисто відкрили наприкінці 1911-го року. Його історія була пов’язана з плином подій у країні: різні часи, різні назви… Восени 1959-го тут почав діяти міський Будинок культури. Через більше ніж півстоліття рішенням міськвиконкому приміщення було передано на баланс міського Палацу культури. І розпочався підготовчий етап із реконструкції пам’ятки історії – об’єкта культурної спадщини місцевого значення. «За рахунок коштів міського бюджету в 2013-2014-му роках розроблено робочий проект «Реставраційно-ремонтні роботи з відновлення функції театру у нежитловій будівлі в м. Бердичеві на вул. Європейській, 21, – повідомила директор МПК ім. О. Шабельника Олена Петрівська, – проведено його комплексну державну експертизу, виділено земельну ділянку у постійне користування та проведено відкриті торги. На це витрачено 518,843 тис. грн… Було визначено підрядника – ТОВ «Артхаус» (м. Житомир), який має ліцензію та інші дозвільні документи на виконання реставраційних робіт і відповідний досвід. Із березня 2015-го року виконувалися будівельно-монтажні роботи з розкриття конструкцій,
підсилення фундаментів та простінків, ремонт існуючих зовнішніх і внутрішніх стін, влаштування горищного перекриття, покрівлі та систем водостоку, здійснено заміну вікон і дверей та фарбування». Також внесені зміни в обладнання котельні, систем газо- й водопостачання, опалення, вентиляції приміщення, освітлення й пожежогасіння. Виконано внутрішнє опорядження приміщення, роботи з монтажу механічного обладнання сцени, благоустрій зовнішньої території та чимало іншого. Нині продовжуються внутрішні оздоблювальні роботи з облаштування гранітних і паркетних підлог, декорування стін та колон і монтаж системи звукового обладнання. За сприяння міського голови Василя Мазура згідно з відповідними планами заходів у Житомирській області та Стратегією збереження історико-культурних цінностей у 2015-2017-му роках фінансування здійснюється з Державного фонду регіонального розвитку. «З початку реалізації проекту використано коштів на суму 20641,649 тис. грн, із них за рахунок коштів місцевого бюджету – 7446,763 тис. грн (36,1%), за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 1000,
00 тис. грн. (4,8%), за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку – 12194,886 тис. грн (59,1%), – підсумувала Олена Петрівська.– Наразі будівельна готовність об’єкта становить 73%, залишкова вартість проекту складає 7669,515 тис. грн. На завершення робіт із міського бюджету виділено 2700,000 тис. грн, решта коштів: 4969,515 тис. грн – найближчим часом очікується отримати за рахунок Державного фонду регіонального розвитку». Вартість меблів, устаткування, інвентарю, одягу сцени та гардин не включається до зведеного кошторисного розрахунку реставраційно-ремонтних робіт, для їх закупівлі потрібні кошти, щоб своєчасно відкрити театр. У грудні 2013-го року було створено Благодійний фонд відродження театру у м. Бердичеві, відкрито розрахунковий рахунок у відділенні Приватбанку, щоб залучити меценатів і спонсорів:
Реквізити: МФО 311744 р/р 26008055910026 ЄДРПОУ 38742055 ПАТ КБ «Приватбанк» Директор Фонду – Петрівська Олена Володимирівна, тел.+380674121150
Проте, на жаль, кошти ще не надходили. За підтримки та участі благодійників і небайдужих людей нова сторінка в історії Бердичівського театру має відкритися набагато раніше.
«Чи любите ви театр так, як люблю його я?» (В. Г. Бєлінський)
Будівництво театру на завершальній стадії… До приміщення, яке зберігає особливості історичної будівлі, веде червона доріжка, викладена плитками. Обабіч посаджено бузок, у майбутньому на театральній площі встановлять ліхтарі та лавки. Екскурсію історичною будівлею провела людина, по-справжньому закохана в театр, яка безпосередньо бере участь у реставраційно-ремонтних роботах, – технік Віктор Євгенович Савіцький. Ми заходимо у центральне фойє, потім – у ліве та праве, де повним ходом йде реконструкція, роздивляємось окантовку стін й ліплення. У театральній залі на 400 місць включені прожектори, перехрещуються їх промені… Звичайно, поки ще немає лаштунків, і повністю не готова сцена, ведуться внутрішні роботи, змінюється простір лож, партеру і гальорки. Кольорова гамма витримана в пастельних, приглушено-червоних і золотавих тонах. «Первинний вигляд театру буде збережений, – пояснив бердичівлянин, – якщо говорити про зміни, то передбачені зручності для людей із фізичними обмеженнями». Його дитинство пройшло поруч,
він виріс у будинку, в якому свого часу жили місцеві актори, тут панувала особлива атмосфера, згадує чоловік: «Грало чимало подружніх пар: сім’ї Фіалко, Федорчуків, Хільченків, Блавацьких, Солтус, Чорної і Якубовського, Томчуків та інших. Директором був Михайло Тригуб».
«Театр потрібен місту, – глибоко переконаний Віктор Євгенович, – недарма ж наші предки збудували це приміщення. Ми просто зобов’язані зберегти його для дітей та онуків. Усе минуще, а мистецтво вічне…» А що ж думають про це інші мешканці Бердичева? Чи будуть вони ходити на вистави?
Наталія Данчук, працівник міського парку культури і відпочинку: «З нетерпінням чекаю відкриття. Хочеться, щоб люди відірвалися від комп’ютерів і доторкнулися до світа мистецтва. Театр необхідний і батькам, і дітям, тим паче з такою історією…»
Неля Малишкіна, домогосподарка: «Театр потрібен, по-іншому і бути не може, адже жива гра акторів не зрівняється ні з чим. Наша молодь повинна культурно розвиватися, долучатися до світу мистецтва».
Олена Іванова, лаборант лікарні: «Театр духовно збагачує, спонукає до роздумів, відволікає від повсякденних турбот і заряджає емоціями. Обов‘язково буду ходити на вистави».
За попередніми прогнозами, відкриття театру очікується на День міста Бердичева. Театральний сезон починається восени – не пропустіть. «Час ще є, і можна підготуватися до зустрічі з прекрасним…»
