Нещодавно водію однієї вантажівки, з горою дерев’яних колоддовелось надовго застрягнути в Бердичеві, бо довірився він навігатору, який проклав йому найкоротший шлях до потрібної адреси через вулицю Буковинського (колишня вулиця Індустріалізації).
Автівка застрягла на розваленому містку через струмок Грабарка.Всю ніч вона там і простояла, а на ранок наступного дня її довелось повністю розвантажувати, витягувати з вирви і завантажувати знову. Обійшлась ця процедура водію у кругленьку суму, і він не раз і не два кляв злощасний навігатор, який завів його у халепу, а можливо, і тих, хто вважає цей напрямок вулицею чи дорогою.
Там і раніше з великою пересторогою проїжджали як легковики, так і вантажівки, а менше місяця тому плити, які ледь-ледь тримались купи, роз’їхались і одна з них просто впала до низу. Всі металеві частини, які при цьому «оголились», в тому числі і важкезні рейки, місцеві «металурги» вмить розтягнули на металобрухт.
Сьогодні ніхто не ризикує проїжджати через поки що вцілілу половину містка, яка теж може завалитись будь-якої миті. Отже, шановні бердичівляни, якщо ви захочете, як раніше, скоротити собі шлях з району колишнього шкірцеху в район колишнього авторемзаводу – краще не ризикуйте.
Сподіватись, що місток буде швидко відремонтований (чи взагалі колись буде відремонтований) – марно, адже навряд чи він був на чиємусь балансі, і навряд чи його хтосьзахоче ремонтувати. Хіба що який дуже потенціальний інвестор, який купить або руїни меблевої фабрики (про них ми писали раніше), або руїни цукрорафінадного заводу (про них – в наступній публікації), або пусту земельну ділянку між цими руїнами, яка вже кілька десятиліть пропонується для інвестування.
