У Бердичеві проїзд у міських маршрутках подорожчає вже з 1 червня. Таке рішення було прийнято членами бердичівського виконкому. Воно не одностайне, позаяк були присутні не всі його члени і один проголосував "проти" підняття вартості проїзду. Однак про все по черзі.
Мешканцям Бердичева має бути соромно. Чому? Бо люди не беруться виказувати своє незадоволення неякісним і дорогим проїздом у громадському транспорті обраним ними слугам народу чи членам виконкому міста, які б мали дбати за громаду. Як приклад – засідання виконавчого комітету 15 травня. Серед присутніх – члени виконкому, журналісти, перевізники, працівники міської ради. І все. А вирішувалося важливе і, можна сказати, доленосне питання – підняття вартості проїзду в міських маршрутках. Проте відстоювати право на доступний проїзд пасажири не прийшли – за них це намагалися зробити аж троє журналістів.
Заступник міського голови Сергій Онофрійчук каже: у Малині та Коростені проїзд уже давно коштує п’ять гривень і це нормально, бо перевізникам потрібно якось платити водіям мінімальну зарплату, яка зросла,
а також проводити технічне обслуговування маршруток. Однак хочеться зазначити, що в Коростені не всі маршрути коштують п’ять гривень. До них належать лише ті, які виходять за межі міста, інші ж – по чотири гривні. Утім, на переконання чиновників, з червня і в Бердичеві проїзд мав би коштувати п’ять гривень.
Журналісти намагалися довести, що за таку ціну має бути й відповідна якість. Автобуси повинні бути охайними, з нормальними кріслами, поручнями, чистими шторами. І головне – чемними водіями. А в реальності маємо протилежну картину. Так, було зафіксовано, як водії беруть з пенсіонерів півціни квитка, – 1,50 грн. Проте, якщо бути чесним, то їхати вони мають безкоштовно. Ці кошти, мовляв, ніде не фіксуються. Однак перевізники на це лише знизують плечима: а як, мовляв, інакше виживати, коли маршрутка, виїжджаючи в рейс, уже приносить їм щодня мінус 700–800 гривень, а держава коштів за пільговиків не відшкодовує? Місто ж в ідеалі за цю категорію населення мало б відшкодувати бердичівським перевізникам понад 20 мільйонів гривень за умови вартості проїзду три гривні.
Тому, мовляв, от так вимушені кінці з кінцями зводити.
Проте великодушність у бердичівських перевізників усе ж є. Акт її прояву був зафіксований на тому ж засіданні виконкому. Так, виконавчий директор ТОВ "Транспассервіс" Володимир Діденко від імені своїх колег заявив: вони готові попрацювати в мінус до кінця весни, а на п’ять гривень переходити поетапно. Тому на літо просять, щоб люди їздили за чотири гривні, а з вересня – за п’ять.
Очільник АТП 11837 Ігор Плісак додає: у них 80 % собівартості тарифу – це ціна палива. Проте, попри це, він як перевізник, який хоче возити бердичівлян, у минулому році придбав для обслуговування маршрутів п’ять нових автобусів "РУТА". Чоловік переконаний: проїзд має коштувати не менше п’яти гривень, бо інакше перевізники "загнуться".
Однак журналісти незламні: ціна вдарить по гаманцях людей. А хотілося б, щоб перевізники з підняттям вартості проїзду також мали певні зобов’язання, зокрема покращили умови: прибрали в салонах, вимили вікна, стежили за чистотою штор і сидінь.
Урешті міський голова починає промову справедливого очільника міста.
Якщо не буде комфорту – розірвемо домовленості на перевезення. Члени виконкому підхоплюють ідею, як і те, що з 1 червня проїзд у місті коштуватиме чотири гривні. А от з 1 по 15 вересня в Бердичеві усіх перевізників перевірять на профпридатність автомобілів і водіїв. Якщо все буде на "п’ять зірочок", то з 15 вересня бердичівляни отримають проїзд у шикарному комфортабельному транспорті за п’ять гривень. За це й проголосували.
Варто зазначити дивний парадокс: вирішують долю проїзду в маршрутках ті, хто ними фактично не користується і має свій транспорт, а коли здає його на ремонт, має можливість прогулятися містом. Запевняють, що це корисно й закликають до цього бердичівлян.
А тим часом в Інтернеті вже дякують за подарунок Бердичеву. Навіть у формі віршів:
Проїзд в маршрутці буде гривень "5"!
По місту буду я не їздить, а гулять, Яка б важка в руках не була ноша! За це подякую Ястремському Альоші!
Куплю у секонді взуття зручне, І на зупинці не побачите мене – Виходить на роботу буду зрання. І Вам спасибі, Демусь Ваня!
До підняття тарифів я вже звик. З пакетів я пошию дощовик!
У зливу пішки – вітер в спину! Скажу: "Спасибі, Стукало Галина!"
З горища я дістану "Україну" – Буду крутить педалі без упину! Скрипітиме іржавий механізм. Спасибі, Бабікова, за здоровий організм! Як вєлік мій розвалиться на друзки – Ще раз подякую за кардіонагрузки!
Та за проїзд я все одно платить не буду – На "комуналку" ледве назбирав! Йду пішки від "Ощаду" до райсуду. Спасибі Вам, Гіневський Броніслав!
А взимку натягну штанів п’ять пар, На ковзанах поїду на базар! На зекономлені – куплю шматочок сала. Спасибі, Юля Лефтер і Пацата Алла!
Отак ходитиму я пішки всюди – Дивись, і будуть з мене люди! Всі нові вивчу назви вулиць заодно! Спасибі, Надєнька Мохно!
І хай там що – п’ять гривень за проїзд не дам!!! Я краще вип’ю з кумом по сто грам! Додому з Гришківців піду по трасі! Вдвойнє спасибі виконкому і, канєшно, Васі!!!
P.S. Пробачте, що згадав не всіх! Я не поет – писав як міг!
