У червні 1992 р. відбувся остаточний розкол Української православної церкви (УПЦ). Це сталося на Харківському соборі – зборах єпископату УПЦ, проведених із благословення Священного синоду Російської православної церкви (РПЦ) митрополитом Харківським Никодимом. Предстоятеля УПЦ митрополита Філарета, який отримав Патріаршу грамоту у жовтні 1990 р. на собор не запросили.
Досі побутує думка, що проведення собору було організоване спецслужбами. Митрополит Філарет без дотримання належних процедур був звільнений з посад із забороною священослужіння. На місце чинного Предстоятеля УПЦ незаконно був обраний митрополит Ростовський, керівник справами Московського патріархату – Володимир (Сабодан), українець за походженням. 11 червня 1992 р. Архієрейський собор РПЦ не канонічно позбавляє митрополита Філарета священного сану. Натомість 25 червня 1992 р. відбувається Всеукраїнський Православний собор, на якому УПЦ і Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) об’єднуються в єдину Українську православну церкву Київського патріархату(УПЦ КП). Собор визнає незаконним рішення Архієрейського собору РПЦ.
Предстоятелем УПЦ КП обрали Патріарха Київського і всієї України Мстислава, а його заступником митрополита Філарета.
Зі скорботою зустріла українська паства звістку про смерть Патріарха Мстислава. Другим Патріархом УПЦ КП було обрано митрополита Володимира, який не довго керував Церквою. 14 липня 1995 р. Святійший Патріарх Київський і всієї Русі-України Володимир (Романюк) раптово помер. Священний Синод, зібравшись у Києві 15 липня, обрав місцеблюстителем заступника Патріарха – митрополита Філарета. Всеукраїнський Помісний собор 20-21 жовтня того ж року обрав новим – третім Патріархом Помісної УПЦ КП митрополита Філарета.
Першим керуючим Житомирською єпархією був преосвященний єпископ Житомирський і Овруцький Софроній. У 1996 р. патріарх Філарет направив на служіння до Житомира єпископом Житомирським і Овруцьким преосвященного владику Ізяслава (Юрія Каргу). Кількість парафій у Житомирській єпархії за його служіння виросла з 5 до 200. Зросла і кількість священиків. За таку велику працю на ниві Христовій, владика Ізяслав 9 грудня 2002 р. був звеличений до сану архієпископа.
На Бердичівщині вперше було створено громаду УПЦ КП, до якої записалося 32 віруючі, 3 листопада 1996 р. у Бердичеві. Того дня біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася зустріч громадськості міста та Бердичівського району з депутатами Житомирської обласної ради Святославом Васильчуком і Анатолієм Шевчуком та єпископом Житомирським і Овруцьким УПЦ КП Ізяславом. Владика пояснив присутнім різницю між православними церквами Київського і Московського патріархатів. Він також нагадав, що у всіх цивілізованих країнах служба Божа в церквах проводиться державною мовою. Тому, якщо ми хочемо бачити Україну серед таких країн, то необхідно дотримуватися їхніх традицій. 12 листопада того ж року уповноважені представники православної парафії на своїх загальних зборах віруючих під головуванням єпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава ухвалили створити Свято-Преображенську парафію УПЦ КП та прийняти її Статут. Владика Ізяслав затвердив Статут для подальшого керування ним в діяльності парафії. Статут був переданий для реєстрації до Житомирської облдержадміністрації.
12 листопада 1996 р. є офіційною датою заснування парафії Свято-Преображенського храму УПЦ КП у Бердичеві. Того ж дня на зборах було обрано членів парафіяльного активу, парафіяльну раду та ревізійну комісію. Головою парафіяльної ради було обрано Юрія Кирилюка, його заступником - Віталія Лук’янюка. Скарбником обрано Марію Боцян, головою ревізійної комісії – Трохима Петрука, а членом комісії – Олександра Корнелюка. На підставі протоколу зборів, облдержадміністрація своїм розпорядженням №785 від 30 грудня 1996 року зареєструвала Статут релігійної громади і видала Свідоцтво про реєстрацію Статуту за номером 665. Тим же Свідоцтвом було встановлено, що керівний орган громади розташований в місті Бердичеві по вулиці Володимирській в будинку № 18, квартира № 3. І згідно Статуту, керівником релігійної громади призначено Кирилюка Юрія Валентиновича. 15 березня 1997р., в одному з приміщень колишнього Будинку культури рафінадного заводу в Бердичеві, єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав зі священиками Житомирського Свято-Михайлівського собору здійснили освячення Свято-Преображенського храму УПЦ КП.
Під час першого Богослужіння, на яке зібралося чимало мешканців міста переважно похилого віку, бажаючі мали змогу сповідатися й причаститися. Того дня українське духовне відродження дійшло й до Бердичева. 16 квітня того ж року управління статистики Житомирської області видало довідку № 20-1001 про включення до єдиного державного реєстру Свято-Преображенського храму УПЦ КП як юридичну особу з ідентифікаційним кодом № 24700966. Через два місяці того ж року відбулося освячення храму Свято-Успінської церкви УПЦ КП у приміщенні колишнього будинку культури Бердичівського цегельного зводу, в якому того дня зібралися більш, ніж 60 бердичівлян. Цю Богоугодну справу здійснили єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав разом зі священиками Житомирського Свято-Михайлівського собору і Бердичівського Свято-Преображенського храму. У своїй проповіді владика Ізяслав зазначив, що прийшов довгожданий час, коли вже релігія не переслідується і люди можуть вільно молитися у церквах. Протягом десятків років знищувалася віра в Бога, тому настав час повертати віру в душі людей. Організація і виконання необхідних робіт по облаштуванню приміщення храму здійснені членами Бердичівської міської організації Народного Руху України та церковної громади.
Значну дійову допомогу їм надано було тодішнім заступником міського голови Володимиром Ланських, який був присутнім під час освячення нового храму.
27 вересня 1998 р. у Бердичеві було відкрито третій храм УПЦ КП. Опівдні, у невеликому орендованому приміщенні будинку № 113 по тодішній вулиці Леніна, зібралися православні віруючі мікрорайону М’ясокомбінату на перше Богослужіння. На цю урочисту подію до прихожан нового Свято-Вознесенського храму завітали також представники громади Бердичівської Свято-Успінської церкви УПЦ КП з її настоятелем ієреєм Василем Головчуком та церковним хором. Разом з настоятелем нового храму Олегом Порозінським вони відслужили першу Божествену Літургію. З відкриттям Північного ринку, через кілька місяців приміщення храму потрапило на територію і у власність ринку, тому церква була закрита. У зв’язку з тим, що оренда колишнього Будинку культури Бердичівського цукрорафінадного заводу не завжди задовольняла парафію Свято-Преображенської церкви, необхідно було шукати інше приміщення для храму. Внаслідок переговорів парафіяльної ради,
а також прихожан Верещинської М.О. і Трохимчук О.С. з керівництвом цукро-рафінадного заводу була досягнута угода, і своїм рішенням від 9 грудня 1998 р. голова правління відкритого акціонерного товариства заводу Дмитро Паньковецький передав приміщення колишнього овочевого магазину по вулиці Червоній № 28А у власність парафіяльної ради. Настоятель храму ієрей Юрій Іванчик прийняв приміщення для переобладнання його під храм. У 1999 р. на свято Преображення Господнього у Свято-Преображенському храмі зібралося понад 200 прихожан. Божественну Літургію відслужили Преосвященний Ізяслав, єпископ Житомирський і Овруцький, разом з двома священиками Житомирського Свято-Михайлівського Кафедрального собору та чотирма священиками Бердичівського округу. Владика Ізяслав ознайомив присутніх з текстом Почесної грамоти, якою було відзначено голову акціонерного товариства «Бердичівський цукрорафінадний завод» Дмитра Паньковецького за активне сприяння відродженню УПЦ КП. Прихожани Свято-Преображенського храму добре пам’ятають, що лише завдяки Дмитру Григоровичу, як одному з фундаторів,
котрий виділив тимчасове приміщення, стало можливим відкриття 15 березня 1997 р. першого в Бердичеві храму УПЦ КП. З грудня 1999 р. на даху приміщення було встановлено невелику баню з куполом і хрестом, які з дозволу директора бердичівського комбікормового заводу Фисака А.П. виготовили працівники підприємства. Освячував нове приміщення єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав. 24 березня 2000 р. у Бердичеві відкрито ще один храм Господній УПЦ КП. Того дня в одному з приміщень багатоквартирного житлового будинку № 12 по провулку Котляревського (поруч зі школою №17) почала діяти церква Святої ікони Матері Божої Бердичівської. Під час першого Богослужіння, яке очолив Преосвященний Ізяслав, єпископ Житомирський і Овруцький, відбулося освячення храму та відслужено Божественну літургію. Співслужили владиці декан Бердичівського округу ієрей Юрій Іванчик, настоятель щойно відкритого храму ієрей Микола Семенюк та ієрей Віктор Софілканич.
На богослужінні були присутні близько 50 прихожан цієї та Свято-Преображенської церков, хор якої під вмілим керівництвом Валентини Луцюк гарним злагодженим співом сприяв ще більшій урочистості події.
У селі Тереховому 2 серпня 2000 р. (у День пророка Іллі) відзначили храмове свято, яке співпало з уже традиційним новітнім святом – Днем села. Близько 100 мешканців Терехового та прихожан Бердичівського Свято-Преображенського храму зібралися у колишньому приміщенні поштового відділення. Тут Бердичівський благочинний УПЦ КП ієрей Юрій Іванчик та настоятель церкви Святої ікони Матері Божої бердичівської ієрей Микола Семенюк відслужили Божественну Літургію. Потім віруючі здійснили Хресний хід за кілька кілометрів на околицю села до кринички, біля якої на початку двадцятого століття була збудована дерев’яна каплиця, де щороку у свято пророка Іллі відбувалися Богослужіння. Отець Юрій освятив криничку, і присутні з великим задоволенням випили з неї освяченої чистої джерельної води. На відзначення активної участі у відновленні в Тереховому Божого храму,
благочинний подарував сільському голові Левківському М.К. ікону святого Миколая, а голові місцевого сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пушкаруку О.А.- ікону Матері Божої Жировицької. Решті активістів цієї Богоугодної справи вручили освячені хрестики. Останні роки Богослужіння у Свято-Іллінському храмі в селі Терехове здійснює його настоятель ієрей Вадим Колос.
У 2000 р. було розпочато капітальний ремонт приміщення Свято-Преображенського храму у Бердичеві. Було розширено його площу за рахунок прибудови додатково 18 квадратних метрів, на що було отримано дозволи міськвиконкому, санепідемстанції та пожежної частини. Прибудова була завершена в кінці 2002 року. В процесі реконструкції повністю було знято дах і стелю. Проте Богослужіння не припинялися навіть під відкритим небом. Для виконання вказаних робіт необхідні були значні кошти. Тому зверталися по матеріальну допомогу до прихожан та деяких керівників підприємств Бердичева. До вирішення вказаної проблеми максимальних зусиль доклав прихожанин Микола Чабан.
Протягом чотирьох років кількість парафій УПЦ КП у Бердичівському краї зросла до шести.
Були відкриті Свято-Дмитрівський храм в селі Іванківці та храм святого апостола і євангеліста Луки в Семенівці, в яких протягом багатьох років здійснюють Богослужіння священики, відповідно, Леонід Мельничук та Василь Пупін.
На початку 2004 р. частина парафій УПЦ КП Бердичівщини, в тому числі й Свято-Преображенського храму, відійшли до УАПЦ. Відсутність її єпархії на Житомирщині, а отже і контролю за діяльністю парафій, привела до неприємних ситуацій у Свято-Преображенському храмі, коли вже не завжди своєчасно здійснювалися Богослужіння. Закінчилося все тим, що за 3 тижні до свята Воскресіння Христового певні особи великими цвяхами забили вхідні двері до храму і прихожани не мали змоги здійснити Богослужіння. У травні 2004р. Свято-Преображенський храм відвідав предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій, який відправив Божественну літургію і виступив з промовою перед прихожанами.
Указом № 44 від 4 червня 2007 р. архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав призначив настоятелем Свято-Преображенського храму у Бердичеві ієрея Євгенія Шимченка, а парафіяльна громада старостою обрала Миколу Чабана.
В першу неділю червня 2007 р. відбулося освячення Свято-Преображенського храму, яке здійснив владика Ізяслав разом з новопризначеним настоятелем храму ієреєм Євгенієм Шимченком в присутності більше 50 прихожан. В освяченому храмі була відслужена Божественна літургія. Цей день став початком нового відродження Свято-Преображенського храму в Бердичеві.
З призначенням ієрея Євгенія Шимченка настоятелем Свято-Преображенського храму та обранням старостою Миколи Чабана, значно активізувалася робота по облаштуванню храму. Маючи дах з банею і куполом, можна було приступити до облаштування молитовного залу та іконостасу церкви. За таку роботу взялися будівельники Василь Мазур із своїм сином Олександром, Ігор Кустовецький і приватний підприємець з села Великі Низгірці Василь Петяк, які за відносно короткий термін облицювали стелю і стіни сучасними, більш естетичними, матеріалами. Паралельно вирішувалося питання газифікації приміщення храму. На розробку документації і виконання робіт необхідні були значні кошти, значну частину яких жертвували прихожани. У жовтні 2008 р.
газифікація храму була завершена, і в ньому стало тепло. В оформленні молитовного залу і олтаря велику допомогу надав директор Бердичівської художньої школи Микола Яцюк, який написав 25 ікон. Їх кількість на стінах храму значно збільшилася. Для облаштування храму прихожани жертвували меблі, килимові доріжки, ікони, різні необхідні предмети.
Поруч із храмом встановлений пам’ятний знак у вигляді хреста в пам'ять жертв голодомору 1932-33 р.р., біля якого щороку здійснюються панахиди за упокій душ тих жертв. Пізніше були замінені вікна і двері храму на сучасні металопластикові. На кошти прихожан та народного депутата Павла Жебрівського встановлено огорожу навколо храму. 19 серпня 2009 р., за заслуги перед УПЦ КП, на честь престольного свята Преображення Господнього, церковний хор Свято-Преображенського храму, очолюваного регентом Валентиною Луцюк, був нагороджений Архієрейською грамотою Архієпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом. В той же день, за заслуги перед УПЦ КП, нагороджено старосту церкви Миколу Чабана дипломом і медаллю «Відзнаки». 19 серпня 2011 р.
християни східного обряду відзначали велике свято – Преображення Господнього на горі Фавор. Це свято є престольним у Свято-Преображенському храмі Бердичева. Того дня, перед входом до храму, прихожани зустрічали запрошеного Високопреосвященнішого Ізяслава, архієпископа Житомирського і Овруцького. Наймолодший послушник у церкві – восьмирічний Святослав Мазур підніс вельмишановному гостю коровай на вишитому рушнику. Владика привітав присутніх з великим дванадцятим святом, яке відзначалося того дня, висловив найкращі побажання і нагадав про події, з якими пов’язане це свято. Його високопреосвященство завершив святкову Божественну Літургію у спів служінні настоятеля храму ієрея Євгенія Шимченка, настоятелів інших храмів Бердичівщини ієреїв Василя Головчука, Костянтина Карпенка, Леоніда Мельничука, Вадима Колоса та диякона Житомирського Свято-Миколаївського собору Аліма Мельника.
Після Богослужіння архіпастир освятив плоди садів, що принесли понад 300 прихожан храму. Відомий підприємець і спонсор Бердичева, активний фундатор всіх храмів УПЦ КП Бердичівщини (нині вже покійний)
Богдан Степанюк передав Житомирсько-Овруцькій єпархії раритетну книгу 1825 р. видання. Написана вона старослов’янською мовою, в ній описано ведення церковних служб.
1 жовтня 2013 р. указом високопреосвященнійшого архієпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава протоієрей Євгеній Шимченко призначений благочинним (деканом) Бердичівського благочиння Житомирської єпархії УПЦ КП.
Євгеній Шимченко народився 14 липня 1983 р. в Бердичеві. Після закінчення Бердичівської загально-освітньої школи I-III ступенів №7 він вступив на історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Закінчив університет у 2005 р., і йому було присвоєно кваліфікацію вчителя історії, української мови та літератури та зарубіжної літератури. З вересня 2003 р. працює в Іванковецькій загально-освітній школі I-III ступенів Бердичівського району вчителем історії, основ правознавства та християнської етики. 5 березня 2006 р. у Свято-Успенському храмі Бердичева був возведений в сан диякона високопреосвященнішим архієпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом. 10 вересня 2006 р.
Євгеній Шимченко рукоположений в сан ієрея.
У вересні 2007 р. отець Євгеній продовжив навчання в магістратурі історичного факультету університету імені Івана Франка, працюючи над темою «Українська автокефальна православна церква: історія і сучасність». 30 червня 2008 р. отримав диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія» та здобув кваліфікацію магістра педагогічної освіти , викладача історії.
У вересні 2009 р. вступив до Київської православної богословської академії, яку закінчив у червні 2013 р, отримавши базову вищу освіту за напрямом підготовки «Богослів’я» (православне богослів’я) та здобув кваліфікацію бакалавра богослів’я, вчителя богословських та релігієзнавчих дисциплін.
14 липня з благословення Патріарха Філарета архієпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом, з нагоди тридцятиліття від дня народження та за усердні труди на благо Церкви Христової і ширення православної віри, під час Божественної Літургії Євгеній Шимченко був возведений у сан протоієрея.
Протягом останніх років значна робота виконана по облаштуванню Свято-Успенського храму,
настоятелем якого, з часу заснування, є протоієрей Василь Головчук. Зокрема, встановлено на даху приміщення храму невелику баню з куполом та хрестом, встановлено огорожу навколо храму та стіни облицьовано сучасними естетичними матеріалами.
Відкрито в Бердичеві нові храми УПЦ КП. В районі магазину «Дитячий світ» відкрито Хресто-Воздвиженський храм, настоятелем якого є ієрей Костянтин Карпенко. Дев’ятого травня 2015 р. на території госпіталю ветеранів війни у Бердичеві відбулося освячення храму святого великомученика і цілителя Пантелеймона, яке здійснив архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав. У свята і будні пацієнти госпіталю, медичні працівники та мешканці міста приходять до храму, щоб помолитися Господу Богу нашому, Ісусу Христу, Пресвятій Богородиці, звернутися до них зі своїми проханнями і подяками. Якщо медпрацівники госпіталю лікують тіла пацієнтів, то молитва у храмі лікує їхні душі. Богослужіння здійснює настоятель храму протоієрей Юрій Кирилюк разом з ієреєм Леонідом Мельничуком. Храм постійно поповнюється новими церковними атрибутами, іконами,
серед яких ікона Божої Матері «Всецариця», яка є чудотворною, привезеною настоятелем храму протоієреєм Юрієм Кирилюком зі святого Афону. До ікони святителя Спірідона Триміфунтського доданий клаптик облачення його святих мощів. Частка ця привезена з острова Кріт. Церква була відкрита за сприяння начальника госпіталю Павла Журбенка на прохання жителів Бердичева.
21 вересня християни східного обряду відзначають велике свято – Різдво Пресвятої Богородиці. Це дуже старовинне Богородичне свято. Перша згадка про нього дійшла з четвертого століття, коли свята Олена, мати імператора Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Урочисто відзначили це свято у 2016 р. і прихожани Свято-Преображенського храму у Бердичеві. Цей день ввійде в історію УПЦ КП на Бердичвщині тим, що вперше в окрузі задзвонили церковні дзвони. Дзвіницю споруджено повністю за кошти членів церковної громади, активних спонсорів протягом багатьох років, підприємців Бердичева Юрія та Олени Бей. За заслуги перед УПЦ КП, що виражаються в активній розбудові Свято-Преображенського храму,
родину Беїв нагородив Архієрейською грамотою архієпископ Житомирський і Овруцький преосвященійший Ізяслав.
Дзвіниця споруджена поруч з храмом. В ній розміщено п’ять дзвонів вагою від 8 до 46 кілограм, разом 86 кілограмів. Виготовлені дзвони на Ново-Волинському ливарному заводі. До колони дзвіниці прикріплена пам’ятна мармурова дошка зі словами: «В дар Свято-Преображенському храму. Я дякую богу за все». Здійснив освячення дзвіниці настоятель храму протоієрей Євгеній Шимченко. Під час освячувального молебня всі присутні щиро з вдячністю бажали спонсорам многії і благії літа.
Синод УПЦ КП 22-23 січня 2017 р. ухвалив рішення звільнити архієпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава від управління Житомирською єпархією та почислити на спокій. Про великі труди владики свідчать значна кількість орденів та нагород, як від церковної так і від державної влади.
Визначна подія сталася у діяльності УПЦ КП Бердичівщини 23 лютого цього року. Того дня новопризначений преосвященний єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій (Кухарчук) вперше відвідав Бердичівщину. Віряни Свято-Преображенської парафії в Бердичеві першими привітали Владику.
О 10 годині священики бердичівського округу УПЦ КП разом з членами церковної громади храму хлібом-сіллю зустрічали високих гостей та хором побажали многії літа.
Владика Паїсій разом з благочинним Бердичівського округу та настоятелями храмів Василем Головчуком, Василем Пупіним, Костянтином Карпенком, Миколою Семенюком та Леонідом Мельничуком здійснили спільну молитву. Після того єпископ відповів на запитання присутніх.
Прихожанин і член парафіяльної ради храму, краєзнавець Юрій Лукуц передав владиці текст краєзнавчої доповіді «Українська Православна Церква Київського Патріархату на Бердичівщині» (автори Юрій Лукуц та Олексій Побережний) і книгу «Історія релігійної громади Свято-Преображенської парафії УПЦ КП» (за авторства колишнього голови парафіяльної ради храму Миколи Чабана). Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій з цікавістю оглянув приміщення храму і територію навколо нього та дзвіницю. Також священнослужителі відвідали Свято-Воздвиженську парафію в Бердичеві. Поспілкуватися з преосвященним Паїсієм та отримати його благословення зібралося чимало бердичівлян. Серед числа яких – підприємці, військовослужбовці, депутати, волонтери.
Спонсорську підтримку Свято-Воздвиженський храм отримує від генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нове тисячоліття» Олександра Нехворовського, за що ієрей Костянтин, настоятель храму, подякував підприємцеві під час зустрічі. Благодійник отримав благословення від владики Паїсія. Благословення також були удостоєні волонтери, військовослужбовці та присутні вірячі.
Юрій Лукуц, краєзнавець,
Микола Чабан, староста Свято-Преображенської церкви 2007-2014 р.р.
