Більше 10% території ДП “Ємільчинське лісове господарство” займають об’єкти природно-заповідного фонду, а це 5846 гектарів найкращих лісових угідь. Нині на території держлісгоспу діють 2 заказники державного значення (“Часниківський” і “Забарський”) та 12 заказників місцевого значення. Більшість із них лісові, гідрологічні, декілька зоологічних, ботанічний і навіть орнітологічний, де мешкають глухарі, тетеруки і чорний лелека.Досить цікавими і оригінальними є й назви заповідних об’єктів місцевого значення: “Липова піч”, “Телячий мох”, “Вовчі острови”, “Сич” і “Відьма”. Створювалися вони в різні періоди нашої історії: з 1980 по 2008 рік. Таку розповідь про багатство природи Ємільчинщини зустрічаємо на сайті газети “Скарбниця Житомирщини”.
Особливістю флори і фауни глибокого Полісся є чисельна присутність боліт різної класифікації: низових, верхових, сфагнових, мохових, які багато в чому формують і утримують рідкісні види болотних рослин, птахів і тварин. Вони відіграють надзвичайно важливу роль у водному регулюванні місцевості і збереженні багатьох видів дикої природи,
які здатні жити лише в болоті або поблизу нього. Слід також зазначити, що поліські болота за своїм насиченням живністю є унікальними і не достатньо вивченими.
– У 5 лісництвах нашого лісгоспу створені лісові заказники, де зберігаються і відтворюються високобонітетні насадження сосни і дуба, – розповідає головний лісничий ДП “Ємільчинське лісове господарство” Олександр Мельниченко. – Там ми зберігаємо вікові дуби, а також сосни граничного віку стиглості, щоб всі знали і бачили, що в лісі не лише зрізають дерева, а й зберігають їх. Відповідно, від цих продуктивних порід ми збираємо насіння, для їх подальшого розмноження. Як правило, від такого насіння виростають якісні і стійкі до хвороб лісові культури, – зазначає головний лісничий.
Унікальним є ботанічний заказник місцевого значення “Липова піч” у Королівському лісництві, де зберігаються рідкісні види конвалії, первоцвіту весняного, калгану, гладуша широколистого та сону малого. А таку назву це урочище отримало тому, що тут росте багато липи.
Більшість гідрологічних заказників держлісгоспу – це унікальні болотисті території із надзвичайно різнобарвною фауною:
рідкісними лікарськими рослинами, мохами, бобрами і ондатрами. І все це унікальне природне багатство ємільчинські лісівники утримують за власний кошт, адже екологічні програми зараз в державі з бюджету не фінансуються. Вони також є універсальними спеціалістами: зоологами, орнітологами і гідрологами, хоча в штаті лісгоспу є лише одна посада інженера-мисливствознавця, а в лісництвах працює з десяток єгерів.
Налагодив Ємільчинський держлісгосп тісну співпрацю із науковцями, вченими-екологами, юними натуралістами місцевих шкіл. Вся цінна і цікава інформація про заповідний фонд тут фіксується, систематизується для подальшого вивчення і популяризації серед громадян, які все більше переконуються в тому, що неповторний і унікальний світ дикої природи сьогодні дуже потребує бережливого ставлення і допомоги від небайдужих людей.
