Саме таким номіналом гроші у п’ятницю, 15 вересня, почали віддавати за проїзд у міському транспорті бердичівляни. Нагадаємо, що це уже другий етап підвищення ціни на послугу з перевезення. Вперше у цьому році вартість у розмірі 4-х гривень встановили з 1 червня. Цьому передували численні суперечки з боку містян, галасливі громадські слухання, протести активістів зі зборами підписів і, нарешті, засідання виконавчого комітету Бердичівської міської ради.
Тоді ж після довготривалих обговорень ті, хто приймав рішення про подорожчання проїзду, а це – члени виконкому, разом з міським головою і перевізниками дійшли до консенсусу: вартість проїзду підніматимуть двічі, але і перевізникам, і водіям маршруток потрібно виконати ряд вимог. А їх, звісно ж, було чимало: покращення якості послуг, справність та належний вид транспортного засобу, дотримання графіків перевезень, культура спілкування, недопустимість розмов по телефону та куріння в салоні маршрутки тощо. Окремо комісії здійснювали перевірку транспорту і міська рада оголошувала конкурс перевізників на маршрути, з яким теж були деякі проблеми,
бо бажаючих стати перевізниками, як виявилось,не так багато, а то й немає.
І ось дійшла черга і до 15 вересня, коли в дію вступає другий етап підняття вартості проїзду до 5-ти гривень. З самого ранку, знову ж таки, пасажири розділилися на дві категорії: ті, котрі знали про подорожчання і одразу давали 5 гривень, і ті, котрі не знали та з обуренням додавали до тільки но звиклих 4 гривень ще одну.
В салоні транспортного засобу точилися розмови про важке життя в нашій країні, про знущання над людьми, подорожчання всього, чого тільки можна, лише не пенсій і зарплат. Пенсіонери впевнено стверджували, що поки піднімуть ті пенсії, то зараз за щось жити потрібно, а ціни ростуть, як на дріжджах.
Дехто з молоді обурювався, що вартість підняли і в той же день почалися проблеми, мовляв, за 5 гривень у заповненій маршрутці доводилося кричати через весь салон, аби водій відкрив задні двері. І додавали: якби це була дитина, то вона могла б постидатися кричати і мовчки проїхати свою зупинку.
Якою далі буде реакція пасажирів і яким чином буде змінюватися якість послуг з перевезення, в якій кількості надходитимуть скарги або, можливо, не надходитимуть та які ще інциденти траплятимуться, покаже лише час. А поки бердичівлянам варто звикати до такої популярною відтепер у міському транспорті п’ятигривневої купюри, яку вони щодня віддаватимуть за проїзд.
