Житомир

Слова «Росія – агресор» так і не прозвучали на мітингу в Бердичеві

Хоча про те, що в Україні вже чотири роки йде війна говорив кожен з виступаючих. Дійсно, важко поєднати в одному заході, який ще до недавна звався День Перемоги і пам’ять про ветеранів другої світової війни, і про героїв нинішньої, до цього часу невизнаної війни. Адже, раніше, це свято було спільним для народів Росії і України, які нині опинились по різні сторони барикади, по різні сторони лінії фронту, по різні сторони світоглядного сприймання сучасності.

Ті, хто писав ці вітальні промови і старались якось змінити акценти свята з традиційних переможних до загальнолюдських і мирних, але, на жаль, зробити це в одному тесті чи в одному сценарії дуже важко. А якщо припустити ще й те, що, тексти промов перевіряють у «компетентних органах», про що іноді подейкують, то й взагалі неможливо. Лише час може розставити ті акценти, які сьогодні бояться чи не хочуть ставити політики як у Києві, так і на місцях.

Зараз повідомлення з Донбасу іноді стовідсотково повторюють описані ще півстоліття тому Джорджем Оруелом у романі «1984» військові дії Остазії з Євразією, які тривають десь далеко ізавжди,

скільки пам’ятає пересічний споживач новин. Але тут, на мітингу стояли реальні учасники АТО і ООС,а біля плакату з полеглими бердичівлянами та жителями Бердичівського району стояли їх батьки, матері, дружини і діти. Вониледь стримували сльози, коли в хвилину мовчання, під удари символічного метронома, зачитували імена їх синів, чоловіків чи батьків.

Сьогодні в традиційній ході після мітингу не приймали участі військові підрозділи, бо більшість кадрових військових сьогодні не в місті, а далеко на сході України. Натомість, велике полотнище українського прапору, яке несли поперед колони юні вихованці центру позашкільної освіти імені Разумкова, символізувало прагнення миру і щастя в рідній Україні та рідному Бердичеві.

Хоча деякі присутні на заході і говорили, що сьогодні було менше людей, як зазвичай, але я б цього не сказав. Бердичівляни прийшли на мітинг, і напевно, будуть ходити на нього, поки його призначатимуть і проводитимуть. А ось як довго це триватиме, покаже час.

Читайте ще