«Свято зі сльозами на очах» - 73-тю річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - у Бердичеві відзначили багатотисячним зібранням громадськості, ходою миру, пам'яті та шани. Щороку ми збираємося поряд із меморіалом «Слава Героям», аби пам'ять про героїв минулої війни жила вічно. Збираємось, аби навчити сучасне покоління цінувати героїв сьогодення, тих, хто поруч із нами. Збираємось, аби вклонитися та подякувати дітям війни, які відбудовували Бердичів із руїн.
У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більші, ніж Великобританія, Канада, Сполучені Штати Америки і Франція разом узяті. Під час бойових дій та у полоні загинуло від 3-ох до 4-ох млн військових і підпільників. Понад 5 млн цивільного населення пішли з життя через окупаційний терор та голод в тилу. До 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені. Значна частина з них не повернулася. Загалом втрати України у Другій світовій війні склали від 8-ми до 10-ти млн осіб. Матеріальні збитки становили 280 мільярдів тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок,
біля 5-ти з половиною тисяч мостів, 28 тисяч сіл, 300 тис. господарств.
«73 роки тому закінчилася найжорстокіша в історії людства війна, яка забрала мільйони життів на фронтах, у таборах смерті, знищила цілі села і міста. Війна вкарбувала у нашій свідомості найважливіший у світі урок: цей жах не має права повторитися. Ми – покоління, яке виросло в мирний час, і добре розуміємо, що головні людські цінності – мир і життя. На жаль, уже п'ятий день перемоги ми відзначаємо не в мирі, але з великою надією на мир. П'ятий раз ряди бойових ветеранів на цій площі приймають нове молоде поповнення», - відзначив на мітингу з нагоди 73-ої річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні міський голова Василь Мазур.
Скільки б не минуло часу, та День Перемоги завжди буде світлим святом зі сльозами на очах. У нашій пам'яті залишаться світлі імена тих, хто віддав життя за Батьківщину.
«Друга світова – найжахливіша війна в історії нашого народу, бо призвела до загибелі кожного п'ятого українця. Та війна – понад два мільйони вивезених з України на примусові роботи дівчат та юнаків,
каторга й концтабори. Десятки тисяч розстріляних лише в одному Бердичеві. Немає в Україні родини, в якій би не відчули відголосків тієї страшної війни. Зважаючи на це, ми ніколи і нікому не дозволимо знецінити або применшити подвиг українського народу, його вагомий внесок у Велику Перемогу. У нашому календарі дата 9-го травня завжди була, є та буде незабутньою», - переконаний народний депутат України Олександр Ревега.
Нині залишилося мало свідків тих далеких подій, про які нагадують сточені іржею патрони і снаряди, медалі та ордени, фронтові фотографії. Справжня цінність – це пам’ять… Своїми спогадами з бердичівлянами вкотре поділився учасник бойових дій Другої світової війни Іван Привалов. З особливим теплом чоловік згадує переможний травень 1945 року. Ветеран закликає молоде покоління любити та захищати Батьківщину, бути готовим віддати за неї своє життя.
Війна – втрати, руйнування. Після визволення у січні 1944 року Бердичів був розгромлений. Потрібно було відбудовувати житло, школи, садочки, промисловий сектор міста. На новий трудовий фронт вийшли всі,
хто міг працювати. «Ми всі тоді жили девізом: все для фронту, все для перемоги. Населення міста за роки окупації зменшилось у три рази. Багато будинків було зруйновано, людям довелося рити землянки. Карткова система давала той мінімум хліба, який дозволяв не померти з голоду. Але кожен, хто міг тримати молоток і лопату, став у ряди тих, хто підіймав місто з руїн, допомагав фронту», - згадує учасник війни і трудівник тилу Володимир Приходько.
Війна на Сході України допомогла зрозуміти кожному з нас, що найдорожчим у світі є мир. А найсвятішою є перемога над ворогом, який зазіхає на чуже, зневажає нашу Батьківщину, віру, культуру, право на життя та свободу. Ми віримо, що Україна переможе у війні з агресором. «Ми всі молимося за єдність, процвітання та щасливе майбутнє для країни. Наша спільна молитва у цей день освячена особливим дзвоном. Дзвін орденів і медалей тієї далекої війни посилюється дзвоном на грудях сьогоднішніх воїнів, ще молодих, а вже ветеранів», - зазначив міський голова.
Не забувати подвиг ветеранів Другої світової війни закликали представники військових частин міста: підполковник Сергій Шевчук, Олег Безкровний та старший прапорщик Ігор Оцаприк. Звернувся до переможців й голова «Спілки учасників АТО Бердичева та Бердичівського району» Павло Гайдаманчук.
Важливо, аби наші діти знали, хто воював з найжорстокішим та найбезжалісним ворогом людства – нацизмом. Пишалися тим, що нині серед живих ще є переможці тієї війни. Адже саме від молоді залежить, якою бути Україні в майбутньому.
