Захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає і посідає одне з перших місць стосовно інвалідизації та смертності жінок, а особливо прикро, що це часто стається у дітородному періоді. Щороку це грізне захворювання забирає життя майже 7,5-8 тисяч жінок по всій Україні.
Протягом багатьох років захворюваність на РМЗ у нашому місті найвища по області, особливо тривожно, що діагностується буває запізно. Так вже за перші три місяці маємо одинадцять випадків раку, п′ять з яких виявлені пізно, в ІІІ-ІV стадіях.
Звiсно, чим раніше жiнка починає лiкування, тим більше шансiв на одужання. Так, на першiй стадiї показник 5-рiчного виживання становить 95 вiдсоткiв, на другiй - 70 вiдсоткiв, на третiй - 40 вiдсоткiв, i на четвертiй -- менше 10. На жаль, багато жiнок звертаються до онкологiв тодi, коли хвороба не переможна.
Кожна жінка повинна проводити самообстеження грудей раз на місяць, і якщо пiд час самообстеження ви помiтили тривожнi ознаки, відразу покажiться спецiалiсту.
Це може бути сімейний лікар, гiнеколог у жiночiй консультацiї, котрі є першою ланкою у скринiнговому виявленнi раку молочної залози.
Вони проведуть пальпацiю, при необхідності направлять до мамолога (спецiалiста з молочної залози) чи онколога.
Доволі часто пацієтки, маючи проблеми з молочними залозами, самостійно звертаються до онколога-мамолога та розпочинають лікування в ЦМЛ чи в Житомирському ООД.
Жiнки не повиннi боятися лiкарiв - що ранiше буде виявлено пухлину, то бiльше шансiв на успiшне подолання хвороби.
Виявлений вузлик в молочній залозі не означає вже рак. Насправдi, доброякiснi ноутворення у грудях бувають значно частiше, нiж злоякiснi. Це i мастопатiя, i фiброаденома, i кистознi утвори. Вони проявляються ущiльненнями, перiодичними болями, підвищенням температури тiла, почервонiнням, набряком, видiленням з соскiв. Тому наявність якогось iз сиптомiв вимагає консультацiї у спецiалiста. Цi хвороби успiшно вилiковуються, а от у запущених випадках можуть перерости у злоякiснi.
Розвиток онкологiчного процессу протiкає без больового супроводу. Саме тому дуже важливо виявити найменшi ущiльнення. Лiкар вiдразу зробить пункцiю, а у лабораторiї, на клiтинному рiвнi, виявлять, до якого типу пухлина вiдноситься.
На жаль, жiнки спочатку роблять усiлякi примочки, приховують захворювання, звертаються до псевдо-цілителів, втрачаючи дорогоцiнний час.
Жiнкам до 40 рокiв бажано хоча б раз на пiвроку проходити звичайний огляд у гiнеколога, а за потреби робити УЗД. А от жiнкам пiсля 40 рокiв, коли настає менопауза, раз на пiвроку консультуватися з онкологом, мамологом та раз на рiк проходити мамографiчне обстеження. Адже саме у цьому вiцi жiнки опиняються в групi ризику (вони становлять 90% усiх пацiєнток з дiагнозом "рак молочної залози"). Навiть, якщо жiнка не має нiяких скарг, рекомендується щороку здiйснювати мамографiчне обстеження – рентгенографiя молочної залози, коли робляться два знiмки молочних залоз у проекцiї згори та збоку, що може виявити навiть найменшi пухлини молочної залози.
Часто жiнки бояться йти до онкологiв через те, що остерiгаються видалення залози, але лiкування покликане, насамперед, зберегти орган. За умови, якщо iншого виходу немає, якщо є висока ймовiрнiсть метастазування пухлини, тодi проводять мастектомiю. Та життя пiсля цього не припиняється. В Українi є рiзноманiтнi клуби жiнок, що перенесли мастектомiю, а тепер пiдтримують тих, кому поставлено дiагноз.
