Сентиментальна історія, у якій тварини співіснують з людьми у тісному взаємозв’язку, де усі гуртом розмірковують над екзистенційною складовою буття, мріють та люблять. Вдячні глядачі зібралися, аби разом із акторами відзначити 10-річчя вистави «Божі тварі» житомирського академічного музично-драматичного театру ім.Івана Кочерги.
У виставі «Божі тварі» Олександр Шкарупа грає уже 10 років поспіль. З дня прем’єри у далекому 2008-у сталося багато змін, запевняє актор.
«Міняється все, тому що й ми міняємось. За десять років ми робимось старшими. Приходять молоді актори, а потім, коли починають грати, розуміють - це дуже серйозна гра. Це навіть не гра, а життя», - розповідає актор Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги Олександр Шкарупа.
Втім, є моменти, які непідвладні часу, розповідає режисер Наталія Тімошкіна. Кожного разу перед глядачем постає контрастна картина життя, де зашкарублій людській душі протистоїть утопічний та незлобивий світ природи.
«За цим всім стоїть набагато глибше питання. Воно є в самій назві. Всі ми божі тварі - божі творіння.
І людина не має права вирішувати чиюсь долю просто так. Вона не має права говорити хто має жити, а хто не має жити», - зазначає режисер Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги Наталія Тімошкіна.
На переконання актора театру Олександра Шкарупи, вистава спонукає зробити вибір на користь збереження людського життя та допомагає уникнути хибних рішень.
«З роками, кожен раз, коли граєш у виставі, думаєш, що все ж вірно ми робимо, що ставимо цю виставу. Просто в мене приклад такий був: я йшов з рибалки в парку. Підходять до мене чоловік, жінка і везуть колясочку маленьку. Кажуть, знаєте що? Дякуємо вам. Ми прийшли подивились виставу і не зробили аборт. А хотіли робити. Навіть одне врятоване життя, навіть коли людина побачить цю виставу і задумається, це вже значить ми йдемо вірним шляхом», - переконує актор Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги Олександр Шкарупа.
