«Різьблене диво для людей» постало на персональній виставці майстра народної творчості з Бердичева Олександра Вахніцького. На початку липня на її відкриття у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олега Ольжича завітали шанувальники старовинного мистецтва художнього різьблення по дереву.
Улюблена справа, яка приносить радість…
Його розмова з деревом почалася у молоді роки, коли створював невеликі фігурки. Більш професійно став займатися улюбленою справою років 12 тому. Раніше, коли працював, не мав достатньо часу, щоб приділити багато уваги своєму захопленню. Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Олександр Вахніцький зміг повністю присвятити себе художньому різьбленню, про яке розповідає натхненно і поетично: «Деревина – це жива субстанція, сонячний згусток, який випромінює теплу енергію. У хвилини творчості забуваєш про час. Коли береш деревину у руки, вона сама підказує ідеї… Моя майстерня – місце затишку, там відпочиваю душею…» Будинок майстра нагадує міні-музей дерев’яних виробів, де око радують картини, різні предмети дизайну й ужиткові речі,
виготовлені талановитими руками різьбяра. Гілки, корінці та корчі отримують друге життя, і зі звичайного та непомітного народжуються своєрідні образи й композиції… Олександр Вахніцький брав участь у різних виставках у Києві, Вінниці та Житомирі. Має чимало відзнак, зокрема, міську – в номінації «Бердичів – муза для митця». Два роки тому майстер представив персональну виставку з нагоди свого 60-річного ювілею у нашому місті, а нині розмістив близько півсотні творів у залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега Ольжича. Директор Музею історії м. Бердичева Павло Скавронський допомагав влаштувати експозицію дивовижних робіт земляка в Житомирі. «Пройшовши крізь століття, мистецтво художнього різьблення по дереву нині відроджується, – зазначає керівник музею. – Наші сучасники воскрешають його і привносять свіжі ідеї. Таких митців досить мало, у Бердичеві це майстер народного мистецтва України, член Спілки художників України Валерій Земнухов, викладач Бердичівської художньої школи Валерій Ковальчук та майстер народної творчості Олександр Вахніцький,
який постійно вдосконалюється, вражаючи своїми творіннями. Бачимо на виставці чимало нових робіт».
Задушевна розмова з деревом
Ви любите дивитися на засніжені візерунки на вікнах, коли на дворі зима? Чи сидіти ввечері у затишному кріслі біля торшера з м’яким світлом, гортаючи сторінки книжки? Поринаєте у мрії, спостерігаючи, як танцюють птахи в небі? Такі сюжети і образи зобразив у дереві талановитий бердичівлянин Олександр Вахніцький. У його творіннях – екскурс в історію та сприйняття подій сьогодення, глибокі філософські думки і сокровенні почуття. На виставці глядачі побачили чимало різнопланових робіт, виконаних у декількох напрямах: барельєфного різьблення, коренепластики та скульптури. Ікони, пейзажі, портрети, предмети інтер’єру і меблі – справжні твори мистецтва. Передають красу природи рідного краю картини «Моя Україна», «Водограй» і «Літо в Карпатах». Пройняті ліризмом такі сюжети, як «Лель», «Жар-птиця», «Танок» і «Пташиний спів». Сповнені любові до Вітчизни твори «За Батьківщину» та «Соборна Україна». Дихають національним колоритом картини «Народжений зі скелі»,
«Думи мої, думи», «Гопак» і «На коня». Олександр Вахніцький закарбував на дереві найвідомішу пам’ятку архітектури Бердичева – фортецю Босих Кармелітів… Оригінальна стилізація відрізняє ікону «Покрова». А на невеликому столику під назвою «Українська пісня» – птахи, що виводять трелі… Майже всі члени його сім’ї народилися у липні, і сам майстер святкуватиме день народження 24-го числа. Другий місяць літа – пора сінокосів та громовиць, у цей час спека чергується з дощами. І на картинах художника бачимо жнива та зливу…
За фахом Олександр Вахніцький – товарознавець, свого часу він працював за спеціальністю, а понад 20 років трудився на млині, як колись його батько, і пройшов довгий шлях від робітника до директора. Чи не тому один із наскрізних образів його картин – млин – символ руху, життя і здійснення мрій, символ України, оспіваний у фольклорі? Автор втілює в дереві різноманітні образи: милі серцю казкові персонажі та фігурки тварин і птахів. Дивовижне обрамлення для годинника, різьблені меблі і предмети побуту не залишать байдужою жодну господарку. Десятирічний онук Матвій Дмитрук пишається,
що допомагав дідусю у створенні вишуканого столу, оздобленого візерунками.
Одне із захоплень сім’ї Олександра Олексійовича – прогулянки в ліс. Дорослі й діти збирають гриби, а голова родини шукає коріння чи капи – кулясті деревні нарости на стовбурах беріз. В руках умільця вони перетворюється на різні цікавинки: динозаврика, крокодила, краба чи песика. Матеріал цей іноді називають «золотом на коренях», розповідає бердичівлянин: «Не дарма у давнину капові чаші на святкових трапезах подавали до царського столу нарівні зі срібними кубками. Красою і блиском вони не поступалися дорогоцінному посуду». Капи зустрічаються й на осиці, вільсі, дубі, липі та вербі. Їх не слід плутати з таким наростом, як сувель, що при розпилі має хвилясту текстуру, близьку за малюнком до мармуру і перламутру.
Дружина Тетяна Леонідівна – Муза, однодумець і надійний помічник в усіх справах чоловіка. Свою другу половинку Олександр Олексійович називає художнім керівником, продюсером і головним критиком: «Вона організувала мою виставку в Житомирі, домовилася з управлінням культури, щоб виділили зал».
Захоплення Олександра Олексійовича підтримують і діти: дочка Ніна та син Леонід – і їх родини. Онуки люблять роздивлятися дідусеві вироби. Старшенькі Матвій, Анютка та Саша, названа на честь діда, при нагоді приходять у майстерню й пробують виконувати щось нескладне, а малятко Катруся просто у захваті від побаченої краси! Дерев’яна качка з черешні – своєрідний талісман, що супроводжує всі виставки робіт Олександра Вахніцького. Які йому більше до вподоби? Не задумуючись, чоловік відповідає: «Всі – улюблені, як діти, котрих випестив і випускаю в життя». Чимало творів розійшлися поміж людей: бердичівлянин подарував їх рідним та знайомим.
На виставку в обласному центрі завітали друзі й близькі майстра народної творчості, приїхали рідні з Броварів, прийшли небайдужі до мистецтва житомиряни: народний артист України, художній керівник гурту «Древляни» Юрій Градовський і завідувач кафедри спеціальних історичних дисциплін та правознавства Житомирського державного університету ім. Івана Франка, доктор історичних наук, професор Іван Ярмошик. Голова житомирської обласної спілки народних майстрів «Мистецьке Полісся» Анна Івченко привітала Олександра Вахніцького зі святковою подією,
подарувавши декоративний виріб із глини, і запросила художника приєднатися до лав громадської організації: «Наша земля – край древлян, і ліс відігравав важливу роль у їх житті. Різьблення по дереву – мистецтво, яким славилися стародавні слов'яни, яке має глибоку сакральну суть… Ваші твори – колоритні та самобутні». Директору Музею історії м. Бердичева Павлу Скавронському за сприяння в організації експозиції «Різьблене диво для людей» вручили клейнод – символічну булаву.
Кожна виставка, говорить Олександр Вахніцький, – це свято і поштовх до цікавих ідей, початок нового етапу творчості. Чимало захоплених слів сказали й залишили у Книзі відгуків відвідувачі:
Юрій Градовський, народний артист України: «Бердичів багатий на таланти. Житомиряни і гості нашого міста отримають задоволення, побувавши на персональній виставці Олександра Вахніцького. Нехай багато років триває його розмова з деревом!»
Анатолій Запорожан,викладач Любарської школи мистецтв, художник, якого з автором виставки поєднує давня дружба: «Роботи вражають лаконізмом, витонченістю і чіткістю ліній, у них стільки світла та любові… Це мистецтво потребує досконального знання справи й образотворчих умінь від майстра, який вкладає душу у кожний твір. Олександр Олексійович – не ремісник, а Художник із великої літери, котрий найменшою кількістю торкань до деревини досягає виразності».
Олег Шишук, начальник відділу культури Хорошівської селищної ради: «На дерев’яних панно постає наша Україна: розгортаються історичні події, випромінюють тепло пейзажі…»
Різьблені дива радуватимуть відвідувачів обласної бібліотеки до 15-го липня. Сподіваємося, прийде час нової зустрічі з персональною виставкою Олександра Вахніцького у стінах Музею історії м. Бердичева.
