Поблизу Бердичева, в Благодійному центрі «Відкрите серце», під гаслом: «Ми обираємо життя в перемозі» пройшов з’їзд волонтерів з усієї України.
Минулими вихідними, а саме 3 – 5 серпня 2018 року, до села Озадівки Бердичівського району з’їхалися ті, котрі вже п’ятий рік допомагають нашій армії не словами, а ділами. Думка про те, що необхідно зібрати людей, яких називають «волонтери», визрівала у багатьох уже давно, але втілити її в життя змогли бердичівляни Ірина Піскун (ГО «Оберіг-26») та Петро Залізний (Благодійна організація «Відкрите серце»).
Ірина Леонідівна взялася за пошук та запрошення волонтерів, а Петро Миколайович – за організацію їх прийому. Всього зареєструвалися 84 учасники з’їзду, хоча реально їх було ще більше. Дехто не хотів реєструватися, бо знаходиться на передньому краї, а то й поза ним. А ще додалися багато місцевих волонтерів та їх помічників, які теж не могли пропустити нагоду почути про безцінний досвід і поділитися своїм. Мету даного заходу було анонсовано: відпочинок, знайомство та створення волонтерської бази даних. Кожен волонтер поділився своїми турботами та переживаннями і розповів про свій напрямок діяльності.
«Є декілька напрямків волонтерів: чітко військові, ті, хто займається госпіталями, ті, хто займається дітьми АТОвців, ті, хто займається самими АТОвцями, ті, хто возить допомогу туди нашим захисникам, – ми би хотіли створити базу даних волонтерів», - каже один із організаторів зустрічі Петро Залізний.
«Я тепер знаю, хто займається конкретно дітьми, куди звертатися за підтримкою чи вирішенням питань дітей. І так за іншими напрямками. Є база, і простіше це вирішити. Волонтери – це дуже велика сила, братерство між ними - сила ще більша», - додає одна з організаторів зустрічі Ірина Піскун.
Безпосередньо з’їздом став один пленарний день, коли вівся протокол, виступали доповідачі, але тут не було «казенних» промов, тут були сповіді про наболіле та конструктивні пропозиції. Всі вони викристалізувались у пропозицію створити Всеукраїнську, а краще й Міжнародну громадську організацію волонтерів. Адже багато хто співпрацює з іноземними благодійниками, фондами та волонтерами, які допомагали і будуть допомагати Україні в нелегкій боротьбі. Хоча прямого рішення про створення ГО не було прийнято,
але доручено юристам підготувати це, що було сформульовано на протокольному засіданні.
Про об’єднання волонтерів говорить і лідерка Всеукраїнського Жіночого Руху «За вільну Україну» Раїса Шматко. За патріотизм та громадянську позицію вона не раз опинялась в автозаці. Але це не зламало жінку, яка з 2014-го року їздить на передову. «Я їжджу тільки на «нуль», бо вважаю, що волонтерові в штабі немає чого робити, треба їздити на «нуль» і віддавати з рук у руки, тоді ми побачимо, що таке війна, і зрозуміємо, наскільки потрібна наша допомога. Люди мого віку дуже завинили перед молодими. Ми мовчали і дійшли до межі, коли втрачаємо Україну», - зауважує Раїса Шматко.
Волонтерства у світі потребували завжди в різних сферах, наголошує працівник відділу взаємодії з волонтерами Міноборони України Юрій Василенко. Нині, каже він, волонтери мають прискорити реформування силових структур в Україні.«Вони як наглядові комітети чи якісь спілки можуть каталізувати процес і, нарешті, змусити гігантський організм ЗСУ трошки швидше повертатися в бік європейської армії», - говорить Юрій Василенко.
Та ще більше емоцій було не в актовій залі чи літньому класі під відкритим небом, а вечорами біля вогнища. Ці «вечори» тривали майже до ранку. Пісень під гітару чи навіть під бандуру пролунало стільки, що їх вистачило б на кілька повноцінних концертів. Пісні про Україну, про війну, про волю і свободу, про побратимів живих і полеглих…
Ось деякі відгуки: «Неймовірна волонтерська тусовка! Подяка Ірині Піскун та Петру Залізному за можливість бути з найкращими людьми! Чудові люди та найтепліші спогади! Подяка всім присутнім за час, який проведено з вами! Артистам - за класнючі пісні та виступи! Оксані Заводяній - за флешмоби та роль ведучої! За подарунки і сувеніри! За смачну їжу та райську місцину! За ВСЕ, ВСЕ, ВСЕ!!! Люблю вас усіх!» (Наташа Степанова).
Після того, як гості роз’їхалися з Бердичівської землі, у «Фейсбуці» з’явилися подяки-повідомлення, одну з яких наводимо повністю:
«Дорогі друзі, хочу поділитися своїми враженнями від перебування на з’їзді Волонтерів, що відбувся в Бердичеві Житомирської області. З’їзд був три дні. Були прекрасні зустрічі з тими,
кого бачу часто, з тими, з ким не бачилася три роки, з тими, з ким знайома по ФБ. Взнала чимало цікавого. Наприклад , що у Міноборони є відділ комунікацій із волонтерами. Ви про це знали?
Багато корисного спілкування, а головне – бажання всіх волонтерів до об’єднання та комунікації.
Було напрацьовано чимало потрібних питань, та про це Ви дізнаєтеся трохи пізніше.
Хочу подякувати прекрасним людям, що зробили все. Це волонтер Ірина Піскун та директор БО "Відкрите серце" Петро Залізний.
Усе було підготовлено на високому рівні, продумано все: хороше проживання, відмінне харчування та чудове проведення вільного часу на неймовірно гарній українській землі з виступами прекрасних виконавців пісні, які проникали в саму душу.
Дорогі наші, особисто я дуже приємно вражена і хочу вклонитися Вам до землі за таку організацію дуже необхідного заходу. Вдячна за запрошення.
Маю надію, що ми будемо зустрічатися й надалі, і нас з кожним разом буде все більше і більше. Тож приєднуємося і працюємо. Разом ми все зможемо!».
«Разом ми сила!» - говорять волонтери. А тому і вибрали гасло: «Ми обираємо життя в перемозі».
