Житомирська область, як і вся Україна, вимирає. По-науковому це називається «депопуляція», по-журналістському — демографічна катастрофа. За даними Головного управління статистики в Житомирській області, на 100 смертей в області припадає лише 58 народжень (у цілому по Україні — лише 54).
Житомирський Кур’єр звернувся до начальника Головного управління статистики Галини Пашинської з проханням показати на цифрах структуру смертності в Житомирській області. Пані Галина люб’язно надала інформацію, яка наводиться нижче.
***
На початок 2018 року чисельність наявного населення Житомирської області становила 1231,2 тисячі осіб. За минулий рік вона зменшилась на 9243 особи, причому на 8355 осіб за рахунок природного скорочення та на 888 осіб за рахунок міграційного руху.
У 2017р. в області зареєстровано 11645 народжених, що на 1337 дітей менше, ніж у 2016р. Кількість зареєстрованих смертей склала 20000 випадків, що на 108 менше, ніж у 2016р., хоча показник смертності залишився на рівні минулого року — 16,2 померлих на 1000 жителів. У минулому році на 100 померлих припадало 58 живонароджених.
Основними причинами смерті залишаються хвороби системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини, на які торік припало 88,6% смертей (17,7 тисячі з 20 тисяч).
Більшість смертельних випадків спричинили хвороби системи кровообігу, значення яких зростає з часом через старіння населення та зниження смертності від інших причин. У 2017р. від них померло 14220осіб – 71,1% загальної кількості померлих.
Наступний клас причин смерті – новоутворення. У 2017р. від них померло 2294 особи – це 11,5% усіх померлих.
Третє місце посідає смертність від зовнішніх причин. І хоча кількість загиблих від неприродних причин зменшується, за минулий рік в області від них загинуло 1199 осіб – майже 6% усіх померлих.
Наступними за значущістю класами причин смерті є хвороби органів травлення,від яких померло 616 осіб (або 3,1% від усіх померлих), хвороби органів дихання – 404 особи (або 2% померлих)та інфекційніі паразитарні хвороби– 259 осіб (або 1,3%).
Зниження смертності призвело до поступового, хоч і незначного, зростання середньої очікуваної тривалості життя при народженні – від 70,
1 року у 2016р. до 70,4 року у 2017р. Для чоловіків – з 64,7 до 64,8 року, а для жінок – з 75,7 до 76,1 року відповідно.
Тривалість життя у міських жителів області на 3,6 року довша, ніж у сільських – 71,8 проти 68,2 року.
Щодо демографічної ситуації у 2018 році, то суттєвих відмінностей у перебігу демографічних процесів не спостерігається.
На 1 липня в області налічувалось 1226,2 тисячі жителів. За І півріччя поточного року чисельність населення зменшилась на 5050 осіб. Природне скорочення склало 4978 осіб, міграційне – 72 особи. За цей час в області народилось 5300 немовлят – на 499 дітей менше, ніж за І півріччя 2017 року. Кількість померлих становила 10278 осіб, що на 95менше, ніж за такий же період торік.
Основними причинами смерті залишились хвороби системи кровообігу –71,2% від усіх померлих (7321 особа), новоутворення – 11,4% (1175 осіб) та зовнішні причини смерті – 4,9% (502 особи).
***
Слід зауважити, що депопуляція є бідою не тільки України. Відносно благополучні країни Східної Європи також стрімко втрачають населення (можливо, основна причина там — міграція в багатші країни «старої» ЄС). За даними, наведеними у Вікіпедії з посиланням на «Книгу фактів ЦРУ США», світовим лідером по спаду населення в 2016 році була Болгарія — мінус 5,7 ‰ (проміле або 1/10 відсотка). Україна займає четверте місце знизу — мінус 3,9 ‰. Наприклад, в Латвії та Литві справи гірше — -4,5 ‰, в Сербії — -4,6 ‰. У «старій» Європі приріст населення прагне до нуля. Найблагополучніші — Фінляндія (+0,8 ‰) і Мальта (+0,9 ‰). Що цікаво, в бідних Уганді і Бурунді маємо +33 ‰. Таким чином, темпи приросту (зменшення) населення і ВВП країни не мають причинно-наслідкового зв’язку. Більш того, ми бачимо зворотню пропорцію: чим бідніша країна, тим вище у неї приріст населення. Готуються заселяти вимираючу багату Європу? Вже заселяють. Україна — не виняток.
