Місто Малин на Житомирщині для великого загалу українців знане більше як мала батьківщина мандрівника та етнографа Миколи Миклухо-Маклая, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії, Океанії, зокрема папуасів берега Нової Гвінеї (родовий маєток антрополога стоїть між селищем Гамарня і самим Малином), край партизанської слави й підпілля (18-річній жительці міста Ніні Сосніній, яка певний час очолювала місцеве комсомольське підпілля, посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу) і як потужний папероробний промисловий регіон.
Про Миколу Миклухо-Маклая та Ніну Сосніну розповімо іншим разом. А ось паперовому гіганту Малина, який працює в місті з 1871 року, хочеться присвятити цю сторінку. Бо його діяльність навіть знайшла відображення на гербі населеного пункту, який міська рада затвердила 2001-го. У центрі герба розміщено сувій паперу, що має подвійне змістове навантаження: давнє походження міста й основну галузь промисловості — папероробну.
Єдиний постачальник
До речі, паперову фабрику в Малині, яка вже з перших днів виготовляла високоякісну (як на той час)
продукцію, заснував підданий Австро-Угорської імперії Алоїзій Себер. І одразу ж прийшло визнання: наступного 1872 року підприємство отримало диплом і грошову премію на всесвітній торговельно-промисловій виставці у Відні. А на початку ХХ століття фабрика виробляла 1500 тонн паперу за рік.
Згодом підприємство пізнало і злети, і падіння. Але попри це, малинські паперовики показували приклад самовідданої професійної роботи. Не випадково у 1960-х фабрика стала одним із найбільших виробників конденсаторного паперу не лише в СРСР, а й у Європі. Продукцію поліщуки експортували в Китай, Румунію, Німеччину, Монголію, Болгарію.
У добу незалежності (у травні 1995 року) Кабмін вніс підприємство до переліку тих, що підлягають приватизації, і фабрика стала відкритим акціонерним товариством. Це рішення стало визначальним у подальшій діяльності підприємства: його акціями зацікавилася швейцарська корпорація Wicor Holding AG.
— Відтоді, — розповідає голова правління ПрАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн» Ігор Волга, — наше підприємство стало частиною швейцарської корпорації поряд із подібними в Хорватії,
Туреччині, Німеччині, Нідерландах, Англії, Франції, США, Канаді, Мексиці, Бразилії, Індії та Китаї. Малинська компанія вирізняється серед них універсальністю: наша фабрика — єдиний підрозділ групи Вайдманн, який постачає клієнтам не окремі, а майже всі види електроізоляційного паперу. Продукція відповідає регіональним і міжнародним стандартам, що підтверджено міжнародними сертифікатами якості ISO 9001:2008 та ISO 14001:2004. Її ми випускаємо за рік понад 10 тисяч тонн.
Нині на підприємстві п’ять технологічних ліній з виробництва трансформаторного картону, електроізоляційного паперу для силових кабелів і трансформаторів, а також інших видів паперу для різноманітного промислового використання, зокрема для упаковки, фільтрації, шпалер. Намагаючись зберегти свої лідерські позиції та поліпшити якість продукції, ПрАТ «Вайдманн-МПФ» перебуває у стані постійної модернізації виробництва, нарощування його потужностей, автоматизації виробничих процесів та операцій.
Центр розвитку паперу
Весь папір і картон на підприємстві випускають на спеціальному обладнанні за спеціальною технологією зі спеціальних сортів целюлози (макулатурою тут не користуються),
що імпортують зі Швеції та Фінляндії. Близько 60% малинської продукції йде на експорт. Переважно для виробництва великих силових трансформаторів (в Україні її використовують на Запоріжтрансформаторі (ПАТ «ЗТР»).
— Разом із фірмою «Сіменс», яка виграла міжнародний тендер, ми брали участь, наприклад, у великому проекті будівництва електромереж у Китаї, — веде далі Ігор Анатолійович. — В Україні такі роботи теж на часі (деяка силова техніка вже відслужила по 30—40 років), але на це, як і на все інше, на жаль, не вистачає коштів. Китай же їх має, тому й скористався нашими послугами.
Але ми не втрачаємо надії на те, що більше нашої продукції потрібно буде і на Батьківщині. Задля цього команда технологів і наукових працівників ПрАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн» працює над створенням на підприємстві європейського центру розвитку електроізоляційного паперу. Для цього у нас є все необхідне: потужності, робітничі кадри, сучасна лабораторія.
Великі надії подає фабриці дочірнє підприємство «Вайдман Малин ізоляційні компоненти» (ДП «ВМІК»), яке теж належить компанії Вайдманн,
але це окрема юридична особа. На ньому навчилися випускати деталі ручного формування різних форм для силових трансформаторів. Замовник може перевірити якість деталей, піддавши їх рентгенівському опроміненню тут, на підприємстві.
Нова продукція
— Електроізоляційний папір використовують у кабелях, а картон — у трансформаторах різних типів, — у голосі керівника фабрики чується гордість. — Маємо унікальну папероробну машину, на якій можна виготовляти не лише електроізоляційний, а папір індустріального призначення — основу для шпалер ФлізМал WPС в рулонах завширшки 1090—1100 міліметрів. Виготовлений на основі целюлози та синтетичного волокна, такий папір — екологічно чистий продукт, сертифікований за FSC (SGS-COC). Його використовують як основу для сучасних вінілових шпалер шляхом трафаретного, глибокого друку та флексографії, а також для ремонтного флізеліну — нетканого матеріалу для настінного покриття і під фарбування.
Цей товар у нас охоче купують виробники шпалер, бо ФлізМал наклеюють на стіну в сухому вигляді (клей наносять окремо), він має високі характеристики термо- та світлостійкості,
не деформується під час намочування, має високу міцність у сухому й вологому стані, білизну і добру непрозорість, рівномірну структуру, піддається фарбуванню водоемульсійною фарбою будь-якого кольору.
Ми, до речі, завершили випробування ще одного виду індустріального паперу — «оверлей» на одній із провідних австрійських фірм, яка виготовляє ламінат. Наша продукція там дуже сподобалася, бо чудово закріплює малюнки на австрійському ламінаті. Технічні питання з партнерами вже майже владнали, залишилося вийти на прийнятну для всіх ціну й у вересні запустити виробництво цього індустріального паперу. Австрійці зацікавлені у співпраці з нами, бо ми розташовані найближче.
Усі останні досягнення ПрАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн» знайшли відображення у продакт-релізі, який випустила після випробувань команда фабрики. Це абсолютно нові електроізоляційні папери із підвищеною термостійкістю й електричною міцністю. На підприємстві нині завершується проект з виробництва власного особливого паперу — крепованого, який також має дуже широкий спектр застосування в електроізоляційних процесах.
Сировину для його виробництва фабрика закуповує поки що у Фінляндії, але намагається сама освоїти випуск цього продукту.
— Працюємо і над освоєнням випуску фільтрувального паперу, ринок якого зростає, паперів для акустичної ізоляції, спеціальних синтетичних ізоляційних матеріалів, — підсумовує Ігор Волга. — Цю та іншу продукцію уже можемо випускати, бо змонтували на підприємстві унікальну техніку.
Кадри і нині вирішують усе
Не оминули в розмові й кадрового питання. Фабрика, на жаль, відчуває (як і решта підприємств в Україні) їх дефіцит. На це впливає близькість до столиці, яка забирає робочі руки, і не підготовка кадрів (у такій кількості, як хотілося б) у вишах. ПрАТ «Вайдманн-МПФ» дуже потрібні, наприклад, інженери-технологи, робітники на папероробні машини. З вулиці таких не набереш.
НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського на факультет «Хімічні технології та інженерія» прийняв торік 15 студентів, а випустив 11 технологів для підприємств паперової галузі.
— Ми намагаємося допомагати КПІ, але змусити молодь іти вчитися на фахівців целюлозно-паперової галузі не можемо. Тож доводиться вчити людей самотужки, заохочуючи (наскільки це можливо) достойним соціальним пакетом, зокрема зарплатою.
Нині ПрАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн» працює надпотужно, дбаючи про матеріальне забезпечення своїх робітників і своєчасні надходження до бюджетів усіх рівнів. Підприємство вважається одним із найбільших платників податків у Малині. І в цьому теж вбачає свою значимість у місті.
