Щороку 3 грудня весь світ відзначає День, присвячений незвичайним, але дуже особливим людям.
Такі живуть серед нас, вони дещо відрізняються від звичайних здорових представників суспільства, бо мають певні фізичні чи розумові вади. Проте це аж ніяк не змушує їх здаватися, а навпаки – підштовхує до того, аби показати усім, що вони сильні духом, бажанням бути такими, як усі, та мають здібності і таланти.
В Бердичеві теж є особи з інвалідністю, які з тих чи інших обставин або ж самісінького народження не можуть вільно пересуватися, чути та бачити навколишній світ, сприймати його через певні розумові відхилення. Їм не так легко адаптуватися в соціуму і вони потребують не лише підтримки і допомоги, але й уваги оточуючих. І окрім щоденної допомоги та підтримки, щороку у міському Палаці культури ім. О. Шабельника проходить святковий концерт на честь особливих бердичівлян.
І саме тут вітають зі святом та висловлюють захоплення цими по-справжньому сильними людьми. А ще дякують за нелегку, але таку потрібну для особливих бердичівлян роботу волонтерам та керівникам і працівникам громадських організацій.
Саме вони щодня, щохвилини проявляють турботу, допомагають особам з інвалідністю адаптуватися до навколишнього світу, навчатися, проявляти себе у мистецтві, відчувати себе повноцінними і навіть брати участь у різноманітних конкурсах та фестивалях, демонструючи свої таланти і отримуючи нагороди.
Таких організацій у місті налічується кілька: Бердичівська територіальна первинна організація Українського товариства сліпих (УТОС), Центр для неповносправних дітей «Насіння надії», Центр ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик», громадська організація інвалідів-візочників «Стимул»,Бердичівська первинна організація Українського товариства глухих (УТОГ), Бердичівський союз інвалідів, БМО Всеукраїнської організації інвалідів війни та Збройних Сил та інші.
Керівникам та працівникам цих організацій під час концертної програми міський голова Бердичева Василь Мазур вручив квіти та подяки, з хвилюванням зазначивши, що іноді доводиться спілкуватися з абсолютно здоровою та сильною людиною, яка просто не хоче щось робити і не знає, що їй робити та чим зайнятися в житті.
Тут же, за його словами, зустрічаючись та спілкуючись з такими особливими людьми, починаєш розуміти, що головне у цьому житті – мати силу волі і знати, що тих хочеш робити у цьому житті.
На сцені ведуча по черзі знайомила присутніх з бердичівськими громадськими організаціями, які працюють з особами, котрі мають інвалідність. Про кожну з цих організацій було розказано з вказанням на рік заснування, кількість підопічних, їхні захоплення та здобутки і основний вид діяльності закладу. А самі підопічні, які отримують допомогу, піклування та масштабну підтримку в цих організаціях, демонстрували свої вміння.
Кожен глядач у залі заворожено спостерігав за виконаним на інвалідному візку ніжним і чуттєвим танцем, затамувавши подих вслухався у кожну ноту виконаної пісні. Не менш вражали і вірші, і гра на музичних інструментах – все це ще і ще раз підтверджує, що такими людьми потрібно захоплюватися, бо їхня жага до життя і бажання бути повноцінними заслуговують поваги.
