Зараз будь-які поїздки журналістів у села, так чи інакше, пов’язані з передплатною кампанією на наступний рік. Кожні півроку таке випробування проходять всі редакції газет. Тому не дивно, що під час приїзду до села Головенка в кінці листопада наш кореспондент завітав на пошту, де й оформлюється передплата. Та цього разу, замість предметної розмови з начальником ВПЗ, довелося “поцілувати замок” і задовольнитися надписом на дверях: з 1-го липня пошта не працює. Сільрада була також закрита, тому довелося запитати у жінки, що йшла порослим бур’яном футбольним майданчиком та чоловіком, який підкурював біля незавершеного чорнобильського довгобуду поруч. Люди сказали, що ще газети можна отримати у поштарки на дому, а от з платою за газ та електроенергію вже проблема - потрібно їхати до Троянова чи Житомира. Тому вони невдоволені, що пошта в селі закрита. [center] Розмову на цю тему ми продовжили у місцевій школі, яка є осередком культурного та громадського життя цього віддаленого населеного пункту, що межує з військовим полігоном, а тому в одній нашій публікації було названо “прифронтовим”,
оскільки в ньому розірвалося 5 артилерійських набоїв, були пошкоджені будинки, але, слава Богу, ніхто не загинув. Щодо пошти головенківці говорили, що хто піде працювати на низьку зарплату та ще й у неопалювальне приміщення? Зателефонували начальнику Житомирського поштамту Н.Сладковській, яка сказала, що така проблема є і вони над нею працюють. Наталія Миколаївна повідомила, що, враховуючи ситуацію, у Головенці можуть поєднати посади начальника ВПЗ та листоноші і тоді зарплата може бути значно вищою. Така пропозиція місцевий люд вже зацікавила. Сподіваємося, що невдовзі пошта у Головенці знову запрацює. Хоча бачимо по району, та й по усій Україні, в яких нелегких умовах виживають поштарі під час усіляких “реформ” європейського гатунку за роки так званої “незалежності”. А чим живе Головенка, читачі можуть дізнатися з фоторепортажу нашого кореспондента. Директор Головенківської школи Руслан Башинський. Вчителька Олена Ломакіна у першому класі навчає шестеро учнів. Кілька років тому працівники головенківської школи раділи тому, що у їхній котельні було встановлено нові газові котли.
Окрім значно кращого температурного режиму у шкільних приміщеннях, тут була й інша зручність: включив котли і забув. Проте нова політична кон’юнктура в Україні вимагає переходу на котли з альтернативним паливом - простіше кажучи, на дрова. А це неймовірно більша морока й для директорів шкіл, і для “операторів” котелень. Їм потрібно величезні гори лісу біля шкіл якось зберегти, бажано під навісом, розпиляти, порубати і вкинути вчасно в котел. Цією роботою в Головенці керує завгосп школи Микола Савенко (фото зверху). У приміщенні головенківської школи розміщується заклад досвітньої освіти “Капітошка”, для короткотермінового перебування двох десятків головенківських малят. У ньому багато зроблено для виховання та навчання дітей: замінено вікна, всередині тепло, нові сучасні меблі, багато різноманітних ігор та іграшок. Директор цього закладу Валентина Орищенко (на фото) мріє й про створення з часом другої групи, необхідність в якій є вже зараз. 18 років працює стоматологом Олександр Цимбал, який обслуговує мешканців сіл Головенка та Троянів. Щодня йому доводиться лікувати зуби у 8-10 селян. Все це територіально-стоматологічне об’єднання, яке очолює В.Нижник, робить для мешканців сіл району безкоштовно. Вони обслуговуються у кабінетах, де зроблено сучасний ремонт та встановлено нове обладнання.
