Чи знаєте ви, що 162 особи у 2018 році на Бердичівщини стали жертвами домашнього насильства? Чи відомо вам, що з початку цього року працівникам поліції довелось 40 разів вгамовувати домашніх дебоширів? Як жінкам захистити себе та не стати жертвами насильства, а головне зрозуміти, що безвихідних ситуацій не буває, навчали на заході, що відбувся у Закутинецькому старостинському окрузі Семенівської об'єднаної територіальної громади.
Організатором заходу виступила БМГМО «Молодь обирає життя». Його учасниками стали жінки громади, що постраждали від насильства. До заходу долучилися представники влади, поліції, соціальних служб, освіти, медицини та засобів масової інформації. Зокрема, голова Семенівської сільської ради Наталія Семенюк, завідувач Центру соціальних послуг Тетяна Носова, начальник сектору превенції Бердичівського відділу поліції Геннадій Рудніцький, старший дільничний офіцер поліції, що обслуговує територію Семенівської об'єднаної територіальної громади Леонід Марчук, психолог ДУ «Райківська виправна колонія 73» Сергій Рибченко, виконуючі обов'язки старост Закутинецького та Іванковецького старостинського округів Микола Ващенко та Микола Шеретун.
Захід проводився у рамках проекту ЖОАФСС «Через єднання до подолання гендерно-зумовленого насильства» за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проекту підтримки підготовки поліцейських (РТАР), що реалізується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади.
Місце проведення подібної зустрічі було обране завідома, адже найбільше випадків насильства, що зафіксовані на території громади, припадають саме на Закутинецький та Красівський старостинські округи. Нещодавно на території громади відбулась резонансна та жахлива подія – молодий чоловік смертельно травмував рідну бабусю. А це один із проявів насильства.
«Ми звикли мовчати про проблему, але нині настав час говорити», - переконана завідувач Центру соціальних послуг Тетяна Носова. Голова Семенівської сільської ради Наталія Семенюк зауважила: «Нам доцільно створити мобільні групи в кожному старостинському окрузі, які б оперативно реагували на випадки насильства у сім'ях. Коли в конфлікт втручається сільський голова чи працівники сільської ради,
інколи це дає результат».
Учасники заходу у бліц-відповідях дали визначення домашньому насильству та його проявам. Підсумовуючи, зазначимо: відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначають фізичне, сексуальне, психологічне та емоційне насильство.
Постраждалим держава гарантує безоплатну соціальну, психологічну, правову допомогу та тимчасовий притулок. На жаль, не всі жертви про це знають. Окрім того, нині відбулось ряд змін у законодавстві. Якщо раніше на сімейного дебошира можна було скласти протокол за адміністративне правопорушення (звісно, мова не йде про важкі тілесні ушкодження чи випадки, які закінчувались трагічно), то нині домашньому кривднику за систематичні вчинення насильницьких дій загрожує притягнення до кримінальної відповідальності. «Після внесених змін, якщо особа більше двох разів протягом певного періоду вчинить насильницькі діяння стосовно котрогось із членів родини, то їй доведеться понести кримінальну відповідальність. Це дозволить більш серйозно покарати кривдника. Зокрема, громадськими роботами від 50 до 200 днів.
Арештом до 6-ти місяців або обмеженням волі на строк до двох років», - пояснив начальник сектору превенції Бердичівського відділу поліції Геннадій Рудніцький. Законодавством також передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству: терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника. Також жертва має право на безкоштовного адвоката, про що знають далеко не всі.
На заході наголосили: мовчати не варто! «Ми зібрались тут, щоб зняти завісу», - наголосила Тетяна Носова.
Психолог ДУ «Райківська виправна колонія 73» Сергій Рибченко озвучив сумну статистику: «35% жінок, яких госпіталізує швидка, отримали травми в результаті домашніх конфліктів. З них 40% - вагітні. 50% безхатьків ведуть своєрідний спосіб життя, бо їх били вдома. Є така проблема, як дитячий суїцид. Якщо в родині щось не так, його вірогідність зростає в десятки разів». Серед засуджених, з якими доводиться працювати, є й ті, що потрапили за грати саме за скоєння насильницьких та злочинних дій стосовно членів родини. Зазвичай, кривдники чинять подібні діяння роками, і їм все сходить з рук, тому що жінка боїться, не бажає виносити проблему на загал. На зустрічі психолог наголосив, що безвихідних ситуацій не буває. Спільно з Сергієм Рибченко кожна учасниця зустрічі створила символічну «руку захисту», яка промовисто ілюструє: вихід є завжди, головне набратися сміливості і не мовчати!
Справді, вміти постояти за себе здатен не кожен, але цьому варто вчитись. Слушно писав Василь Симоненко: «Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні —Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні». Людина приходить у цей світ не для страждань, а для того, щоб бути щасливою. Про це варто пам'ятати кожному, адже життя одне, і воно швидкоплинне.
