Мікрорайон «Болгарбуд» у місті досить віддалений від центральної частини Новограда-Волинського. Там вирує життя, сповнене власних проблем. Однією з таких є вулиця Герцена.
Своєрідність вулиці – у тому, що вона пряма, практично не має жодного різкого повороту – і у цьому, власне, й полягає вся проблема: адже рух автотранспорту нею практично не урегульований, транспорт там мчиться – та ще й без «пильного ока» дорожньої автоінспекції – без перешкод на всіх можливих швидкостях. Але це й викликає найбільше занепокоєння: саме на цій вулиці розміщене ТОВ «Нові ласощі – Житомир», відомі у народі як «Жако» - фабрика солодощів. Тож саме на проїжджу частину виходять працівники фабрики після зміни, наражаючись щоразу на небезпеку потрапити під автівку. Зупинка автобуса – через дорогу, та й ту встановили на вимогу – але щоб перетнути відстань до неї, робітнику фабрики, вийшовши з території «Жако», потрібна неабияка пильність. Та її, на жаль, недостатньо, і не лише від неї залежить ситуація: уже кілька випадків траплялося, скаржаться працівники, що мало не втрапили під колеса машин.
Скажете, невелика проблема на фоні інших міських? Звичайно ж, невелика. Та за нею – людські реальні життя, які на сьогодні залишаються у прямій небезпеці. Адже люди виходять зі зміни цілими бригадами, потік перехожих у часи перезмінки великий – а убезпечити їхнє життя, виходить, ніяк.
Рішення лежить на поверхні у буквальному сенсі: це ж так просто – встановити на цьому відрізку дороги обмежувачі швидкості, хоча б той же «лежачий поліцейський»! Адже за правилами застосування цей пристрій примусового зниження швидкості застосовується «в місцях інтенсивного руху транспортних засобів в житлових зонах та прилеглих до дороги територіях» - саме під цю класифікацію й підходить ситуація, яку маємо.
Що ж потрібно для того? Згідно із законом, мешканці вулиці можуть звернутися до міської влади, яка за погодженням ДАІ дозволить встановити «лежачого поліцейського». Але наразі це – «гаряча» проблема саме працівників фабрики. Отож пряме запитання на тему «що зроблено?» - до заступника директора фабрики Ю. М. Полховського. «Так, я особисто як представник підприємства звертався,
аж три звернення подавав на адресу міського голови – і все поки що без результату: мені регулярно надсилають відповідь, що звернення перебувають на розгляді відповідних комісій».
Агов, комісії! Воно то, звісно, добре, що ви такі є – але ж хіба це настільки дороговартісна процедура чи нереально важка проблема? Мільйонів грошей для цього не потрібно, залучати меценатів чи просувати це питання через область чи столицю – вже й зовсім соромно… Тим часом внаслідок отакої «дружної байдужості» щодня десятки людей наражаються на пряму небезпеку потрапити під колеса машини. Між іншим, вони – мешканці нашого міста, підприємство – на його території, відповідно, податки йдуть у казну Новограда-Волинського… Висновки робімо, читаючи між рядків…
Автор: Леся Гудзь
Нагадаємо, у Новограді-Волинському обговорювали важливий законопрект. Проект Закону передбачає поступове створення єдиної системи післяшкільної передвищої освіти, яка мусить працювати передусім на отримання фахової професійної освіти за спеціальностями, які потрібні тій або іншій громаді.
