Останній місяць зими приніс у Житомир неочікуване потепління та пожвавлення у суспільно-політичному житті.
У лютому місто стало ближчим до Євросоюзу, пережило гастролі заїжджих активістів та кілька гучних судових справ. Детальніше про те, чим жив Житомир у лютому – в огляді кореспондента Укрінформу.
ПЕРШИЙ ВІЗИТ ПОСЛА ЄС У ЖИТОМИР
7 лютого Житомир відвідав глава представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі. Дипломат такого рівня вперше виступив на сесії обласної ради попри пікет активістів, які заблокували трибуну. Його промова тривала не більше трьох хвилин. Він позитивно оцінив хід реформ у нашій державі, а потім поїхав на відкриття інформаційного центру ЄС на базі Житомирського національного агроекологічного університету (ЖНАЕУ).
Хюг МінгарелліЗавідувач кафедри міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції ЖНАЕУ, доктор економічних наук, професор Тетяна Зінчук називає візит дипломата непересічною подією для області та університету.
«Уперше на теренах Житомирщини відбувся офіційний візит посла, який провів низку зустрічей як із керівництвом області,
так і зі студентами та викладачами університету. Звісно, така подія є знаковою, адже Житомирщина досі залишалася однією з небагатьох областей, де не було інформаційного центру ЄС», – каже Зінчук.
Вона також додала, що відкриття інфоцентру має важливе значення не тільки для студентів, а й усіх жителів області, бо там розповсюджуватимуть інформацію про євроінтеграційні процеси та європейські цінності, а також проводитимуть тематичні тренінги, міжнародні наукові конференції та студентські конкурси.
ДИМОВІ ШАШКИ І «ЖОВТІ ЖИЛЕТИ»
У день візиту Мінгареллі до Житомира одночасно проходили сесії обласної та міської рад, які традиційно розпочалися із виступів активістів-протестувальників.
Натомість будівлю облради намагалися взяти штурмом півтори сотні приїжджих чоловіків з фаєрами та димовими шашками. У сесійній залі їхню позицію бурхливо висловив Дмитро Корчинський, який вимагав, щоби депутат облради від ВО «Батьківщина» Дмитро Кропачов ніс кримінальну відповідальність за скоєну восени під Житомиром ДТП, в якій загинула жінка.
За кілька днів після цих подій депутат Кропачов на своїй сторінці у Facebook таки зізнався,
що скоїв смертельну ДТП, але заперечив, що перебував того вечора в нетверезому стані, і додав, що не мчав на швидкості 150 км у межах населеного пункту.
Доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Житомирського державного університету ім. І.Франка Вікторія Венгерська вважає, що для активістів візит європейського дипломата Хюга Мінгареллі став лише приводом укотре «засвітитися» і показати, якою поганою є влада.
«Головною причиною проведення акції Корчинського в Житомирі не є розхитування ситуації саме в нашому регіоні. Тим більше, з’явився гарний привід показати європейському дипломату «справжнє обличчя української влади». Щодо подій у міській раді, то аналогію із рухом «жовтих жилетів», до якої спробували вдатись наші «активісти», не можу назвати вдалою. Не той масштаб проблем, а особливо особистостей, які стоять за акціями в Житомирі та Парижі», – зауважила Венгерська.
Експерт також додає, що у випадку із Кропачовим його причетність до ДТП, найімовірніше, могли б використовувати опоненти у виборчих перегонах. Відтак політтехнологи «Батьківщини» усвідомлюють,
що приховати цей інцидент напередодні виборів не вдасться, тому й показали Кропачова як людину, яка усвідомила, розкаялась та активно співпрацює зі слідством і родиною загиблої.
МИТРОПОЛИЧІ ПОГРОЗИ СВЯЩЕНИКАМ ПЦУ
Лютий на Житомирщині відзначився ще й загостренням релігійної ситуації. Якщо раніше у двори парафіян, які вирішили перейти до ПЦУ, в області розкидали листи із погрозами, то нещодавно залякувати почали і священиків, які підтримують свої релігійні громади.
Зокрема, широкого розголосу набули sms-повідомлення нібито від імені митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона, які було розіслано духовенству з погрозами та закликами до покаяння. У цих sms-повідомленнях попереджалося, що в громади, які перейшли від УПЦ (МП), будуть прибувати російські священики та люди, які «можуть допомогти покаятись».
Реакція правоохоронців не забарилася, – прокуратура відкрила кримінальну справу через sms-погрози священикам.
Завідувач сектору у справах релігій і національностей управління культури та туризму Житомирської ОДА Олександр Пивоварський наголошує, що московські священики не сприймають ПЦУ і,
не виключено, що перебувають під тиском з боку патріарха Кирила.
«Такі погрози засвідчують, що клір (ідеться про УПЦ МП – авт.) не сприймає факту існування ПЦУ. До того ж, не варто виключати тиск на священиків з боку патріарха Кирила. Якщо правоохоронці побачили у тих погрозах порушення законодавства, то очевидно мають це розслідувати. Церковне середовище за своєю природою є консервативним і дуже повільно сприймає будь-які зміни. Та й частина суспільна досі не усвідомлює, що в Україні нарешті з’явилася автокефальна церква. Є впевненість, що український народ не піддаватиметься провокаціям і в майбутньому такого не повториться», – наголосив Пивоварський.
За його словами, нині на Житомирщині близько 40 релігійних громад заявили про бажання перейти до Православної церкви України. Він також додав, що ця цифра доволі динамічна і дуже швидко збільшується.
ЛІДЕР НАРКОБАНДИ ПОЗА ЗАКОНОМ
Справа Яна Яцишина, якого підозрюють у керівництві одним із найбільших наркоугруповань України, так званого «Білого братства», продемонструвала слабкість судової і правоохоронної систем.
Торік у липні про тріумфальне затримання на Житомирщині ватажка та кілера наркобанди відзвітував заступник глави Нацполіції України В’ячеслав Аброськін.
В’ячеслав Печененко / Фото: Національна поліція УкраїниОднак у грудні Корольовський райсуд Житомира відпустив Яцишина під заставу в розмірі півмільйона гривень, що за словами начальника ГУНП у Житомирській області В’ячеслава Печененка, звело нанівець роботу слідчих та оперативників.
Коли цю ухвалу прокурор почала оскаржувати в апеляційному суді з вимогою залишити підсудного під вартою, у фігуранта справи раптово прямо на засіданні стався епілептичний напад, потім він потрапив у реанімаційне відділення приватної клініки «Борис», а згодом лікував ішемічний інсульт аж у Нікополі, де офіційно зареєстрований. Натомість застосування до нього примусового приведення, коли до зали суду його мали доставити правоохоронці, двічі не дало результату. Тож Яцишина оголосили у розшук і на останньому судовому засіданні подали запит до Держприкордонслужби, аби з’ясувати, чи перетинав він державний кордон України, адже з 29 грудня підозрюваний не з’являвся на жодне судове засідання,
які мало не щотижня переносили.
Натомість затриманий спільник Яцишина Руслан Лісанов досі утримується в житомирському СІЗО.
Крім того, у Житомирі понад півтора року триває розгляд справи підозрюваного у державній зраді журналіста Василя Муравицького, який перебуває під домашнім арештом. На останньому засіданні його нова захисниця Світлана Новицька заявила про відвід колегії у складі трьох суддів і подала клопотання про визнання очевидно недопустимими 9 ухвал апеляційного суду на проведення негласних слідчо-розшукових дій. Утім суд відхилив усі претензії адвоката. Найближчим часом Муравицькому знову обиратимуть запобіжний захід.
ТАБУ НА МОВНИЙ МОРАТОРІЙ
В останній день зими Житомирський окружний адміністративний суд скасував рішення облради про мораторій на російськомовний культурний продукт за позовом регіонального осередку політичної організації «За життя».
Голова фракції ВО «Свобода» у Житомирській обласній раді Сидір Кізін вважає таке рішення суду заангажованим і готовий оскаржувати його в апеляційній інстанції.
«Суд оголосив лише вступну і резолютивну частину,
тому ми не знаємо, на що він посилався, скасовуючи рішення обласної ради про мораторій на російськомовний культурний продукт. Коли матимемо повне рішення, тоді зможемо зрозуміти, в чому справа. Із того, що я бачив у суді, не було жодних доказів про порушення прав позивача чи ще когось», – прокоментував Кізін.
У цьому контексті варто пригадати, що 1 лютого на офісі партії «За життя» невідомі залишили напис «Геть регіоналів з міста» та підписалися праворадикальною організацією «С14». Керівництво партійного осередку звернулося до поліції, а правоохоронці взялися допитувати двох представників «С14».
Тим часом за останній зимовий тиждень невідомі обклеїли символікою з прапором Російської Федерації 16 білбордів Юлії Тимошенко, Юрія Бойка, Олександра Вілкула і Сергія Тарути у Бердичеві та ще 17 рекламних площ із кандидатами у президенти в Житомирі.
Ірина Чириця, Житомир
Фото з мережі інтернет
Новини Житомира
